Верховна Рада як ніколи близька до голосування за заборону УПЦ МП. Багато чого залежить від Зеленського
На одному з найближчих засідань парламент має розглянути урядовий законопроєкт, який дає юридичні підстави для заборони Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Він уже стоїть в порядку денному, і близько 240-250 нардепів готові проголосувати "за", говорять LIGA.net шестеро співрозмовників у парламенті.
Але противники є не тільки в колишній ОПЗЖ, а й у монобільшості.
"Депутати отримували анонімні SMS, що "діти захворіють" та "Бог покарає". Але у фракції всі розуміють, хто за цим може стояти", – розповідає в розмові з LIGA.net Микита Потураєв, голова парламентського комітету з питань гуманітарної політики (Слуга народу).
Чому релігійний законопроєкт майже рік лежить без руху, попри заклики президента Володимира Зеленського, хто в Слузі народу захищає УПЦ МП та які шанси зрушити питання з мертвої точки: розбір LIGA.net.
Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube
"ОТ І ДОБРЕ. ВИНОСЬТЕ НА ГОЛОСУВАННЯ"
"Сподіваюсь, здоровий глузд переможе. Тим більше це урядовий проєкт – де-факто документ монобільшості, розроблений на доручення президента", – каже LIGA.net Юлія Клименко, нардепка від Голосу.
Зокрема, йдеться про законопроєкт №8371, який уряд розробив на виконання рішення Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) ще у січні 2023-го.
ДОВІДКА. Уряд запропонував таку модель. Держслужба з етнополітики та свободи совісті шляхом експертизи встановлює, що певна релігійна організація має свій центр у Росії. І видає припис з вимогою усунути порушення. Якщо припис не подіяв – звертається до суду і просить заборонити діяльність такої релігійної організації.
Релігієзнавча експертиза статуту УПЦ МП була зроблена ще у січні 2023 року і встановила: Українська православна церква МП продовжує підпорядковуватися Російській православній церкві.
Десять місяців законопроєкт знаходиться на паузі. Наприкінці вересня цього року спікер Руслан Стефанчук заявив, що в парламенті не назбирається голосів для заборони УПЦ МП.
Але 5 жовтня питання, схоже, зрушило з мертвої точки.
Клименко з Голосу повідомила, що нардепи зібрали 226 голосів під звернення до Стефанчука з проханням винести на розгляд парламенту пакет законопроєктів, які регулюють питання УПЦ МП.
Поки Клименко збирала підписи, до голови профільного комітету Потураєва звернулася Служба безпеки України та попросила врахувати їхні пропозиції, які розширюють підстави для заборони УПЦ МП.
Троє співрозмовників LIGA.net кажуть, що Стефанчук доповів Зеленському про зібрані 226 голосів, на що президент відреагував приблизно так: "От і добре. Якщо є голоси – виносьте на розгляд".
LIGA.net звернулася за коментарем до самого Стефанчука, але відповіді на момент публікації матеріалу не отримала.
"Зеленський за останні пів року вже двічі чи тричі питав, чого ми не виносимо на розгляд, — розповідає LIGA.net співрозмовник у керівництві фракції. – Давид (Арахамія) йому відповідав раніше, що немає голосів. Зараз після підписів Клименко цей аргумент зламався".
Але керівництво Слуги народу висунуло чергові контраргументи. Зокрема, треба запобігти новому розколу монобільшості.
ХТО ЗАХИЩАЄ ОНУФРІЯ
У Слузі народу є група депутатів, яка відкрито саботує законодавчі ініціативи, пов'язані з УПЦ МП, каже LIGA.net Клименко. За її словами, очолює цю групу Артем Культенко – заступник керівника фракції СН.
У 2016-му Культенко вступив до Київської духовної академії УПЦ МП, а на Водохреще-2023 його окроплював предстоятель УПЦ МП Онуфрій.
Слова Клименко не під запис підтвердили шестеро співрозмовників у монобільшості. До лідерів "групи спротиву" вони також зарахували "слугу" Павла Халімона. Він відомий тим, що влітку 2022-го придбав на Печерську маєток за 10 млн грн, оформивши його на іншу особу.
Завзятих захисників УПЦ Московського патріархату в Слузі народу близько десяти, уточнює один зі співрозмовників.
"Я розумію, хто проти, але цифри не називатиму, – пояснює Потураєв. – Тому що це боротьба й опоненти законопроєкту теж не сплять".
Інформацію про Культенка підтвердили всі без виключення співрозмовники в СН, але через сенситивність теми попросили про анонімність та не називають інших потенційних "розкольників". "Бо є група колег, які сумніваються, і зайвою рекламою ми можемо їх відлякати", – каже один з них. LIGA.net намагалась взяти коментар у Культенка, але на дзвінки та повідомлення народний депутат не відповів.
Умовна група Культенка не має чіткого організаційного ядра, але одного разу вона вже домоглася потрібних змін в закон про військових капеланів, який парламент ухвалив наприкінці 2021-го. Спочатку там була норма, що військовими капеланами можуть бути представники всіх конфесій, окрім УПЦ МП. Але вищезгадані депутати відстояли правку, щоб військове керівництво саме вирішувало, хто буде капеланом.
За словами співрозмовників, Культенко і компанія займаються "легким шантажем", погрожуючи перестати підтримувати важливі для СН законопроєкти, якщо питання УПЦ МП буде внесене та проголосовано.
Також ця група депутатів активно працює з рядовими "слугами", підбираючи для кожного індивідуальні меседжі.
"Тим, хто простіше, розповідають про гріхи та прокляття. Більш раціональним – про недостатню кількість священників у Єпіфанія", – переказує LIGA.net один із керівників фракції.
Ще один наратив проштовхує "слуга" Максим Бужанський. Він не входить до групи Культенка, але його риторика дуже допомагає цій групі в політичних баталіях навколо УПЦ МП.
"Бужанський дуже не любить Петра (Порошенка. – Ред.). І розповідає всім, що забороною УПЦ МП ми підіграємо ПЦУ і тим самим Петру. І що коли будуть вибори, то ПЦУ як "проєкт Порошенка" буде грати проти команди Зеленського", – розповіли LIGA.net четверо співрозмовників у СН.
"ДЛЯ АРАХАМІЇ КОЖЕН ГОЛОС – НА ВАГУ ЗОЛОТА"
Під зверненням до Стефанчука підписались 240 депутатів, уточнила LIGA.net Клименко. Президент, за словами співрозмовників, не проти. Резерви по голосах є, відчуває Потураєв. Чому тоді питання зависло?
Проблема також в прагматичному підході безпосередніх керівників СН – Давида Арахамії та його першого заступника Андрія Мотовиловця. Саме ці двоє займаються пошуком голосів під усі необхідні для СН ініціативи.
"Давид – грузин-агностик, Андрій – єврей-агностик. Вони реально не розуміють, що конкретно зміниться, якщо ми ухвалимо цей законопроєкт. До того ж у них кожен голос на вагу золота. Перспектива втрати ще десяти голосів їм явно не подобається", – пояснює співрозмовник в СН.
Крім того, "збирачі" голосів можуть боятися зіпсувати відносини з залишками ОПЗЖ, припускає Клименко.
Тим більше, що попереду у парламенту дійсно непрості документи: держбюджет-2024, вилучення у громад "військового" ПДФО та закон про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP). Останній документ є умовою для отримання чергового траншу від МВФ.
Переживання за голоси ОПЗЖ Арахамія спростовує. І переконує, що подібні заяви – "фантазії".
"У мене є чіткі завдання, від них залежить зовнішнє фінансування від донорів, початок перемовин щодо вступу в ЄС і бюджетний процес, який має чіткі часові межі, – говорить LIGA.net Арахамія. – Поки це не буде проголосовано – все решта я вважаю політичними позиціями різних партій".
На думку Арахамії, в парламенті є безліч подібних резонансних рішень: від легалізації медичного канабісу до закону про зброю. "Я знаходжусь над сутичкою. Я ні в ту, ні в іншу церкву не ходжу, тому можу дозволити собі розкіш спостерігати над змагальним процесом", – додав він.
"Порядок денний зараз формують військові, бюджет і партнери. Ніхто з цих стейкхолдерів зараз не просить про церкву", – переказує позицію керівників один зі "слуг народу".
"І ЩО, ВІДКРИЛИСЬ ВОРОТА В ПЕКЛО?"
Попри супротив групи Культенка і скепсис керівництва монобільшості, урядовий законопроєкт внесли в порядок денний одного з найближчих засідань. Нібито Мотовиловець особисто заявив, що зібрані підписи під зверненням до Стефанчука є гарантією цього, розповідає LIGA.net співрозмовник у фракції.
Але попереджає про хитрість, на яку може піти керівництво СН.
Клименко пояснює, що порядок денний де-факто формується монобільшістю, яка має блокувальний голос з будь-якого питання.
"І якщо дійсно є 226 голосів, то нехай процедурним голосуванням під час засідання питання церкви підіймуть вище в порядку денному і розглянуть", – пояснює логіку Арахамії та Мотовиловця один зі "слуг".
ДОВІДКА. Якщо брати до уваги підписи під зверненням до спікера, то 226 голосів в парламенті є. Станом на 5 жовтня підписи залишили 135 нардепів зі Слуги народу, 27 – з Євросолідарності, 20 – з Голосу, 12 – з Батьківщини (але не Юлія Тимошенко), по 10 – з депутатських груп Довіра та За майбутнє, а також 10 позафракційних.
У медіа потрапив нібито поіменний список цих депутатів.
"Після публікації багато з підписантів телефонували та обурювалися, що список потрапив у ЗМІ, – розповідає LIGA.net Юлія Клименко. – Вони бояться, що їм почнуть погрожувати".
Порядок денний формує не президія, а погоджувальна рада, в якій більшість – у Слуги народу, підтверджує LIGA.net перший віцеспікер Олександр Корнієнко.
"Як бачимо, останнім часом перспективи розгляду законопроєкту збільшуються. І наявність додаткових законопроєктів, які запропонувала, зокрема, СБУ, – це теж одне зі свідчень, що ця тема рано чи пізно буде актуалізована в залі Верховної Ради", – заявив він.
Погрози окремих депутатів Потураєв вважає частиною стратегії зі збільшення свого впливу.
Потураєв проти того, щоб Зеленський публічно звертався до нардепів і наказував голосувати за урядовий законопроєкт. "У нас дуже непроста міжнародна історія з цим документом. І нам не треба, щоб нам потім дорікали, що влада втручається в справи церкви", – пояснює він.
Клименко сподівається, що монобільшість згадає, що законопроєкт про УПЦ МП був розроблений на доручення Зеленського: "Тому президент має спитати у парламентів, чи виконали вони його доручення. До того ж це було не одноосібне рішення Зеленського. Це рішення РНБО".