У Казахстані створили реєстр «іноагентів», до якого вже внесли десятки незалежних медіа та журналістів

У середу, 20 вересня, влада Казахстану опублікувала «реєстр осіб, які отримують гроші чи інше майно від іноземних держав, міжнародних та іноземних організацій, іноземців». Наразі до переліку потрапили 240 фізичних та юридичних осіб, зокрема деякі правозахисні організації, медіа та журналісти. Про це повідомило видання «Эхо Кавказа».

Серед тих, кого внесли до реєстру, можна помітити Норвезький Гельсінський Комітет у Казахстані, представництво міжнародної організації Internews, Казахстанське бюро з прав людини, організація із захисту преси «Адил соз», фонд «Крила свободи», громадська організація «Эхо», юридичні особи місцевих видань masa.media та malim.kz та інші.

В «Эхо Кавказа» зауважили, що в рядках з іменами фізичних осіб вказані їхні індивідуальні ідентифікаційні номери (ІВН), що належать до персональних даних.

З 2018 року податкове законодавство країни вимагає звітність щодо фінансування з-за кордону. Минулого року внесли поправки, які вимагають оприлюднення списку організацій, які отримували таке фінансування.

Того ж дня під парламентом Грузії розпочалися масові акції протесту проти ухвалення закону про «іноагентів», які переросли у сутички з правоохоронцями. Опозиція заявляла, що має намір продовжувати протести до остаточного утвердження «прозахідного курсу».

9 березня влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а вже 10 березня парламент Грузії відхилив законопроєкт у другому читанні .

У березні видання Politico з посиланням на три джерела повідомило про те, що Європейський Союз також працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС.  

На відміну від Росії, європейський закон не буде спрямований на фізичних осіб. Його розглядають, щоб позбутися втручання зокрема Росії та Китаю у внутрішні справи ЄС.

Фото: El.kz