Зерно, вибори та допомога біженцям: що відомо про конфлікт між Україною і Польщею
Зерно, вибори та допомога біженцям: що відомо про конфлікт між Україною і Польщею

Зерно, вибори та допомога біженцям: що відомо про конфлікт між Україною і Польщею

Польська влада заявила про те, що з 2024-го припинить усю допомогу українським біженцям. Вони втратять право безплатного доступу до медицини, освіти, ринку праці, а також можливість законно перебувати в країні та отримувати виплати. Конфлікт на тлі заборони Польщі на імпорт українського зерна дедалі більше набирає обертів.

Припинення допомоги біженцям з України

Хоча уряд у Варшаві був одним із найзапекліших прихильників України, допомагаючи їй захиститися від вторгнення Росії, пропонуючи фінансову та військову допомогу та слугуючи воротами для західних поставок, зв'язки між двома країнами погіршуються напередодні виборів у Польщі, пише Bloomberg.

Представник польського уряду Пйотр Мюллер в етері Polsat News сказав, що пільги для українських біженців закінчуються з 2024-го. При цьому в Єврокомісії вже заявили, що пільгові умови для українців хочуть продовжити до 2025 року.

Нині спецзакон передбачає, що легальне перебування біженців з України у Польщі триватиме до 4 березня 2024 року. До цієї дати будуть гарантовані виплати соціальних допомог, зокрема на дітей, працевлаштування без додаткових дозволів, безкоштовна медична опіка тощо.

Польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк в інтерв'ю PAP заявив, що Польща може зменшити підтримку України на тлі кризи довкола українського агроімпорту.

«Дії України не справляють на нас враження… але вони справляють певне враження на польську громадську думку. Це видно з опитувань, з рівня суспільної підтримки подальшої допомоги Україні. І це шкодить самій Україні», – наголосив очільник відомства. Він також торкнувся питання конфлікту через зернове ембарго. При цьому політик зазначив, що польський уряд є «невблаганним» у цьому питанні, зважаючи на інтереси фермерів.

«Ми хотіли б і надалі підтримувати Україну, але – щоб це було можливо – ми повинні мати підтримку польського народу в цьому питанні. Тому, якщо не буде підтримки з боку польського народу, нам буде важко продовжувати підтримувати Україну так, як ми це робили дотепер», – заявив Шинковський вель Сенк.

Відносини між країнами погіршуються з кожним днем: розійшлися у питаннях зерна

Подібні заяви політиків стали продовженням конфлікту, який виник між польською та українською владою. Річ у тім, що Польща одна з перших запровадила заборону продажу українського зерна на своїй території. З 15 вересня Єврокомісія ухвалила рішення дозволити продаж зерна на всій території ЄС, проте Польща заборону продовжила в односторонньому порядку.

Ще навесні офіційна Варшава тимчасово заборонила імпорт агропродукції з України: протестували місцеві фермери – наполягали, що реалізація нашого зерна та кукурудзи знизила ціни на польському ринку. Подібні рішення ухвалили в чотирьох сусідніх державах – Угорщині, Словаччині, Румунії та Болгарії. Європейський Союз досяг згоди з ними, а опісля оголосив, що до 5 червня запускає запобіжні заходи на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику з України, які згодом пролонгував до 15 вересня.

Попри скасування Єврокомісією будь-яких обмежень на реалізацію і транспортування українського зерна на території Європи, уряд Польщі, а за ним кабміни Угорщини та Словаччини вирішили далі блокувати імпорт нашої агропродукції. Що суперечить не лише європейському законодавству, а й Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. У Варшаві вважають, про що говорить профільний міністр Роберт Телус, що «українське зерно становить загрозу безпеці Європи».

Крім того, Польща запровадила на вихідних додаткові обмеження на імпорт українського борошна та кормів, а Угорщина взагалі розширила перелік товарів до 25. 

У відповідь Україна подала позов до Світової організації торгівлі. Ця організація може регулювати суперечки, що виникають між різними державами у питаннях експорту та імпорту. Польська влада, зрозуміло, такому кроку України не зраділа.

Зеленський: «Вони допомагають підготувати сцену для московського актора»

Президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Генеральній асамблеї ООН у вівторок згадав тему обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції окремими державами Європейського Союзу.

«Дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора», – сказав президент України.

Дуда: «Україна схожа на потопельника, який може затягнути Польщу на глибину» 

Польща вже відповіла дипломатичною мовою. Президент Польщі Анджей Дуда відмовився від зустрічі зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. І хоча офіційною причиною є «жорсткий графік» польського лідера, такий крок можна розцінювати як вияв невдоволення політикою України.

Глава польської держави зазначив, що попри плани, з організаційних причин не зміг зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Як він пояснив, причиною стали затримки в графіку виступів лідерів на Генасамблеї ООН. Водночас Дуда зазначив, що не виключено, що зустрінеться із Зеленським пізніше.

Президент Польщі Анджей Дуда, коментуючи «зернову кризу», порівняв Україну з потопельником, який хапається за все і може потягнути за собою на глибину інших. Про це він заявив під час брифінгу для польських ЗМІ перед штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку.

«Ми маємо трохи справу з потопельником. Кожен, хто хоч раз брав участь у порятунку потопельника, знає, що він надзвичайно небезпечний, адже може затягнути на глибину. Він має неймовірну силу через особистий страх, викид адреналіну і може просто потопити рятівника», – пояснив свою думку польський президент.

За його словами, Україна, яка перебуває під ударом Росії, «хапається за все, що може», але Польща, хоч і підтримує Україну, повинна діяти у власних інтересах. «Ми повинні діяти, щоб захистити себе від заподіяної нам шкоди, тому що якщо потопельник заподіє шкоду і втопить нас, він не отримає допомоги. Тому ми повинні подбати про наші інтереси, і ми будемо робити це ефективно і рішуче», – додав Дуда.

Також уряд Польщі відреагував на різкі слова Зеленського в ООН про політичний театр та зернову кризу. «Сподіваюся, що ці слова не стосуються Польщі. Назва нашої країни там не згадувалася, тому я не хотів би їх так сприймати», – сказав речник польського уряду Пьотр Мюллер.

«Ми допомагаємо Україні у військовому плані, щоб вона могла захистити себе – але також і нас – від Росії. Однак в економічних, сільськогосподарських питаннях ми повинні захищати польські інтереси», – наголосив Мюллер.

Відповідь України

Водночас Україна заявила, що заборонить ввезення польських товарів на свою територію. Фактично між країнами виникає торговельний конфлікт. Україна перестане ввозити яблука, помідори, капусту, цибулю та інші товари з Польщі. Поляки такому рішенню були здивовані.

За словами заступника міністра економіки та торгового представника України Тараса Качки, після п'яти місяців перемовин наша країна втратила надію щодо врегулювання питань навколо української сільськогосподарської продукції. Саме тому 18 вересня український уряд подав позов до Світової організації торгівлі проти Польщі, Словаччини та Угорщини. Наразі український уряд не отримав відповіді Польщі. Для Києва було важливо не тільки те, що Польща продовжила заборону імпорт українського зерна, але й поширила її на додаткові продукти – борошно та крупи.

Качка додав, що Україна вирішила обрати такий крок із запровадження ембарго, аби переконати Варшаву зробити крок назад і погодитися на розроблений у співпраці з Євросоюзом механізм ліцензування торгівлі зерном, за який відповідатиме Україна.

«Поки що це оголошення про введення ембарго. Однак мене дивує, що Україна рухається в цьому напрямку. Після того, як Польща так багато допомогла Україні, допомогла жінкам і дітям, які тут живуть, у Польщі, таке рішення дивовижно, неймовірно», – заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус.

Важливу роль відіграють вибори у Польщі

Польща готується до парламентських виборів. При цьому в дебатах між представниками чинної партії та опозиції звучать оголошення у бездіяльності в питаннях захисту польських інтересів. Частина поляків незадоволена тим, скільки грошей витрачається на підтримку України. Крім того, поширюється риторика про те, що через ЄС Польща змушена жертвувати власними інтересами.

До слова, панівна партія «Право і справедливість» (ПіС) Ярослава Качинського традиційно розраховує на підтримку виборців із сільської місцевості, зокрема фермерів. І хоча ті вже не становлять більшості електорату, вони здатні визначити результат.

Хто ж насправді потопельник?

Інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса відреагував на скандал довкола українського зерна та вислови Дуди. «А мені потопельника нагадує президент Польші. Якого більше за все хвилює результат виборів 15 жовтня. І він що сили намагається їх не програти», – підкреслив аналітик.

Фурса відзначив різницю між Україною і Польщею. Наша країна відстоює державні інтереси, зокрема й у питанні зерна й іншої аграрної продукції. А президент Польщі, на думку банкіра, змушує свою державу працювати на інтереси його партії. Фінансовий експерт переконаний, що загострення в україно-польських відносинах не змінює допомогу у війні й позицію Польщі щодо Росії та викликано виключно передвиборчим загостренням напередодні голосування 15 жовтня.

«Тут просто треба дочекатися завершення виборів і вести тоді нормальну розмову. Коли правляча партія в Польщі вже не буде тягнути на дно усіх разом із собою, або вигравши перегони, утворивши коаліцію, або пішовши в опозицію.

Українське зерно не заважає польським фермерам. Але вони використовують його фактор, щоб вибити собі більше грошенят. Грошенят, яких польські фермери не заробили через падіння цін на збіжжя на зерновому ринку», – заявив Фурса.

«Це правляча партія Польщі потребує голосів під вибори. Як потопельник», – резюмував банкір.

Фурса додав, що не тільки українські політики можуть помилятися чи діяти у власних інтересах. І коли це роблять інші, то не треба мовчати – треба казати, хто тут насправді потопельник. 

Зерно, вибори та допомога біженцям: що відомо про конфлікт між Україною і Польщею фото 1

Публіцист і телеведучий Андрій Булґаров наголосив, що Польща та Україна не беруть безпосередньої участі у торгівлі зерном – цим займаються трейдери. Тож виникають питання до Міністерства економіки.

«Так якого дідька замість того щоби втягувати нас у торгівельну війну з нашим найближчим союзником воно просто не оприлюднить назви компаній які це роблять, з іменами та прізвищами?!» – обурився Булґаров.

Зерно, вибори та допомога біженцям: що відомо про конфлікт між Україною і Польщею фото 2

Ймовірно, після виборів домовитись може бути простіше. Парламентські вибори у Польщі відбудуться 15 жовтня 2023-го. При цьому Анджей Дуда залишиться президентом до 2025-го, тож домовлятися з ним Україні таки доведеться.

Зазначимо, у травні ЄС дозволив п'яти країнам, які межують з Україною, ввести заборону на продаж низки української агропродукції на внутрішньому ринку. При цьому транзит таких вантажів дозволений для експорту в інші країни.

15 вересня Єврокомісія скасувала обмеження щодо імпорту українського зерна. Проте Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про збереження власних обмежень на імпорт, попри рішення Єврокомісії. Після цього Україна вирішилаподати позов до Світової організації торгівлі через відмову трьох країн зняти заборону на українську продукцію.

Источник материала
loader
loader