«Золоту дзиґу»-2023 в номінації «Найкращий документальний фільм» здобула стрічка режисерки Аліни Горлової «Цей дощ ніколи не скінчиться»

Українська кіноакадемія повідомила, що перемогу в номінації «Найкращий документальний фільм» VI кінопремії «Золота дзиґа» здобули продюсер Максим Наконечний та режисерка Аліна Горлова за стрічку «Цей дощ ніколи не скінчиться».

Картина змагалась за перемогу з двома іншими номінантами: «Зошитом війни» режисера Романа Любого і «Териконами» режисера Тараса Томенка.

Стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» раніше була відома під назвою «Поміж війн» або «Андрій Сулейман». За сюжетом, 20-річний Андрій Сулейман разом із батьком переїхав із Сирії в Україну, але зіткнувся з черговим військовим конфліктом. Після смерті батька Андрій вирішує поховати його тіло в Сирії.

Фільм є копродукцією України, Латвії, Німеччини й Катару, був профінансований Держкіно України, Латвійським кіноцентром, фондами IDFA Bertha Fund та Doha Film Institute.

Документальна робота режисерки Аліни Горлової стала фестивальним хітом: за даними сайту IMDb.com, стрічка отримала 20 номінацій та 10 нагород на різних міжнародних кінофестивалях. У вересні 2022-го фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» виходив в український прокат.

Світова прем’єра стрічки відбулась на найбільшому міжнародному фестивалі документального кіно IDFA 19 листопада 2020 року в Амстердамі. Там вона здобула нагороду як «Найкращий повнометражний фільм» у секції «Перша поява».

У березні 2021 року відбулась національна прем’єра в конкурсній програмі Docudays UA. Стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» отримала спеціальну правозахисну нагороду від незалежної платформи Current Time.

22 листопада 2020 року у Флоренції фільм отримав головну нагороду одного з найстаріших світових фестивалів Festival dei Popoli.

17 квітня 2021 року у Лас-Пальмас-де-Гран-Канарії стрічка отримала головну нагороду Golden Lady Harimaguada Award фестивалю LPA International Film Festival як найкращий повнометражний фільм.

У 2022-му картина «Цей дощ ніколи не скінчиться» претендувала на Шевченківську премію.

Аліна Горлова — режисерка документальних та ігрових фільмів, режисерка монтажу. Народилась та живе в Україні. Здобула ступінь бакалавра в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. У 2010 році пройшла навчальний семінар з кінорежисури, роботи з актором та драматургії з Кшиштофом Зануссі. У 2017-му стала членкинею Української кіноакадемії, у 2021 році їй присвоїли звання заслуженої діячки мистецтв України.

У доробку Аліни Горлової — ігрові короткометражні фільми «Вітер тексту» (2008), «Простий механізм щастя» (2009), «Обов’язки» (2010), «Пересадка серця» (2011), «Babushka» (2012), «Перший крок у хмарах» (2012), «Солітюд» (2019, продюсерка), а також документальні картини «Холодний Яр. Інтро» (2016), «Невидимий батальйон» (2017, співавторки — Ірина Цілик і Світлана Ліщинська), «Явних проявів немає» (2018), «Цей дощ ніколи не скінчиться» (2020).

У серпні 2023-го журнал Forbes Ukraine презентував список «30 до 30: Творці майбутнього», куди ввійшли українці віком до 30 років, котрі своїми вчинками та досягненнями вразили країну та світ. Серед тих, кого відзначило видання, — Аліна Горлова.

Читайте також:

• Режисерка «Холодного Яру. Інтро» Аліна Горлова: «Ми не хотіли пірнути з головою в героїзм, шароварщину чи пропаганду» 

Фото: фейсбук-сторінка фільму «Цей дощ ніколи не скінчиться»