Агроспільнота України закликає країни ЄС не продовжувати заборону на зерно

Профільні асоціації та об'єднання, які входять до Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ), звернулись до представників Єврокомісії та прем'єр-міністрів 5 сусідніх країн-членів ЄС із закликом зняти обмеження на імпорт української агропродовольчої продукції.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», яка підписала листа разом із ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», асоціація «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та спільно з ГО «Союз виробників харчової промисловості України».

Як йдеться у зверненні, за умов повномасштабної війни аграрний сектор  України відіграє важливу роль у забезпеченні національної безпеки та економічної стабільності. Щодня українські аграрії зіштовхуються з численними викликами, котрі є наслідками російської збройної агресії, зокрема, повне блокування українських морських портів, у результаті чого експорт агропродовольчої продукції з України опинився під загрозою зупинки. 

Представники українського агросектору вдячні за те, що Європейський Союз відреагував на ризики та вжив заходів щодо пом’якшення негативних наслідків цієї ситуації, зокрема через реалізацію ініціативи «Шляхи солідарності». Втім, через позицію окремих держав-членів ЄС, ефективність роботи транзитних шляхів суттєво впала, що фактично скомпроментувало дану ініціативу, зазначають підписанти.

Більше того, агроспільнота України глибоко стурбована останніми заявами окремих держав-членів ЄС щодо потенційного продовження заборони імпорту певних видів агропродукції до 5 держав-членів ЄС, що ставить під загрозу вищезазначену ініціативу і надалі створює додаткові виклики для українського агросектору.

«Географічно всі нові логістичні шляхи, які вдалось налагодити в межах ініціативи «Шляхи солідарності», проходять територією п’яти сусідніх з Україною держав-членів ЄС, які, власне, нещодавно стали ініціаторами запровадження Європейською комісією заборони на імпорт українського зерна до окремих держав-членів ЄС», — наголошується у зверненні. 

Внаслідок такої заборони обвалився не лише експорт українського зерна до таких окремих держав-членів ЄС, а й його транзит територією цих країн. Станом на кінець серпня обсяги транзиту все ще не досягли рівня березня 2023 року.

«Блокування транзиту будь-якої агропродукції з України матиме значний вплив на економічне, соціальне та оборонне становище.  Саме тому український аграрний сектор вважає неприйнятними подальші спроби урядів окремих держав-членів ЄС продовжити дію заборони на імпорт українського зерна», — підкреслюється у зверненні.

В умовах закриття з будь-яких причин кожного окремого зовнішнього ринку для будь-якої товарної позиції додає втрат і збитків до руйнівних наслідків повномасштабної воєнної агресії рф проти України, пояснюють представники агроспільноти. 

«В умовах, коли росіяни зробили голод зброєю для своєї гібридної війни, важливість транзиту аграрної продукції через територію п’яти сусідніх держав-членів Європейського Союзу неможливо переоцінити. У цих умовах для українських аграріїв залишається пріоритетним та надзвичайно важливим саме розширення транзитної спроможності територією сусідніх держав-членів ЄС, оскільки основні країни-споживачі нашої продукції знаходяться далеко за межами цих п’яти межуючих з нами країн», — додають фахівці.

Відтак, український аграрний сектор наполягає на недопустимості продовження дії заборон на ввезення української продукції до ЄС, а також запровадження будь-яких інших торговельних та дискримінаційних заходів щодо української продукції. Агроспільнота наголошує на важливості продовження пошуку конструктивних рішень між Україною, ЄС та окремими державами-членами ЄС, аби не допустити не тільки погіршення стану економіки України, але і для підтримки глобальної продовольчої безпеки.

З огляду на вищезазначене, агроспільнота України звертається до представників Єврокомісії та прем’єр-міністрів 5 сусідніх країн-членів ЄС із закликом не продовжувати дію заборони на імпорт окремої агропродукції, підвищити ефективність роботи транзитних коридорів та налагодити конструктивний діалог для пошуку альтернативних рішень підвищення взаємовигідної співпраці.