Про це 24 Каналу розповіла головна консультантка Інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко. За її словами, кожна з країн БРІКС за підсумками саміту в ПАР досягла своїх цілей.
Головні теми саміту в Йоганнесбурзі
Потрібно розуміти, що на сьогодні БРІКС не є блоком країн зі спільною програмою дій. Ця організація є скоріше дипломатичним форумом для дискусій та обміну думками
Початкова мета БРІКС – зменшення впливу американського долара на світову фінансову систему. Країни вже тривалий час обговорюють створення альтернативної щодо долара світової валюти. Нею може стати китайський юань або інша, абсолютна нова валюта для країн блоку. Однак поки що сторони не погодили цю ідею.
Іншою важливою темою саміту було збільшення країн-учасниць БРІКС. Розмови про це велися вже досить давно, однак учасникам не вдавалося погодити критерії та умови прийняття. Попри це, на другий день саміту країни все ж погодились надіслати запрошення до БРІКС 6 країнам світу: Саудівській Аравії, ОАЕ, Ірану, Єгипту, Ефіопії та Аргентині.
Навіщо Росії БРІКС
Для Росії ж БРІКС є важливим передовсім ідеологічно. Вона вважає, що країни-учасниці групи об’єднує бажання протидіяти Заходу і бачить у них своїх союзників. Завдяки цим країнам Росія сподівається уникнути міжнародної ізоляції й підтримувати комунікацію з потужними світовими країнами.
БРІКС згодні співпрацювати із Кремлем, попри санкції. Країни Глобального Півдня не приєднуються до обмежень проти Росії серед іншого й тому, що бояться опинитися на місці країни-агресорки. Подібна ситуація сталася з Індією у 1998 році, коли країна відкрито заявила про проведення ядерних випробувань – і наразилась на санкції США.
Мета розширення БРІКС
Кожна з країн переслідує власні цілі в цьому розширенні. Вони прагнуть показати Заходу, що існує багато країн, які прагнуть змін у світовому порядку. На це промовисто натякає меседж прем’єра Індії Нарендра Моді, який привітав розширення БРІКС як спосіб "посилення багатополярності світу".
Перед тим Індія та Бразилія ставилися до розширення досить обережно, побоюючись втрати свій вплив у БРІКС. Однак зрештою вони погодилися на такий сценарій, адже не хотіли віддавати всю ініціативу Китаю.
Розширенням БРІКС країни демонструють свої геополітичні амбіції й своє прагнення бути рівними потужним країнам Заходу,
– пояснила аналітикиня.
Однак саме запрошення 6 країн ще не означає, що вони пристануть на цю пропозицію. Як зазначає Гриценко, в тій же Аргентині незабаром пройдуть президентські вибори, а один із найпопулярніших кандидатів на цей пост Хав’єр Мілей є рішучим противником приєднання країни до БРІКС.
Анна Гриценко про підсумки саміту БРІКС: дивіться відео
Що ще відомо про розширення БРІКС
Напередодні саміту в Йоганнесбурзі Сиріл Рамафоса заявив, що до БРІКС прагнуть приєднатися понад 40 країн світу. З них 22 держави подали свої заяви на приєднання.
Як повідомляють спостерігачі, учасники БРІКС мали суттєві розбіжності щодо критеріїв прийняття нових країн: Росія і Китай визначали ключовою вимогою для таких країн антизахідний вектор розвитку. Натомість Індія та Бразилія виступали проти прийняття країн, на які накладені санкції.
Підсумкове рішення саміту, яким надіслали запрошення і Ірану, і Аргентині, свідчить про те, що критерії прийняття не були строгими. Можна припустити, що завдяки цьому кількість країн у БРІКС в майбутньому ще зросте.