Жінка Олеся Пушкіна заявила, що її чоловік помер в реанімації. Однак обставини його смерті поки що невідомі.
Білоруський художник і політичний в’язень Олесь (Олександр) Пушкін у вівторок, 11 липня, помер за нез’ясованих обставин. Про це правозахисний центр Вясна.
Дружина померлого повідомила, що її чоловік помер у реанімації за нез’ясованих обставин.
Співробітники МВС затримали Пушкіна 30 березня 2021 року в селі Жиличі Кіровського району Могильовської області.
У білоруській прокуратурі раніше заявили, що підставою для порушення кримінальної справи стало розміщення на виставці 19 березня, портрета діяча білоруського антирадянського руху Євгена Жихаря з автоматом на плечі авторства художника Алєся Пушкіна.
Крім того, в прокуратурі заявили, що під час виставки Пушкін “характеризував Жихаря як людину з білоруського опору, борця з більшовиками, чим прославляв і схвалював його дії”.
Художника наприкінці листопада 2021 року стало відомо, що його направили на проведення психіатричної експертизи. У середині грудня Алєсь повернувся в СІЗО-1.
Слідчий комітет завершив 22 грудня 2021 року розслідування і висунув Пушкіну обвинувачення за двома статтями Кримінального кодексу: Умисні дії з реабілітації нацизму, вчинені групою осіб та Наруга над державними символами.
Олесь Пушкін 25 березня 2022 року порізав собі живіт. Згодом 30 березня того ж року суд визнав Пушкіна винним і засудив його до п’яти років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Під час оголошення вироку Алєсь голосно говорив і роздягнувся, щоб було видно порізи на животі у вигляді хреста. За це його на 13 діб помістили в карцер.
Пушкіна 15 квітня 2022 року етапували із СІЗО-1 до виправної колонії № 22. У серпні того ж року стало відомо, що адміністрація виправної установи помістила політв’язня художника на п’ять місяців у ПКТ.
Правозахисники зазначають, що 11 листопада 2022 року суддя ухвалив перевести Пушкіна на тюремний режим строком на півтора року. Політв’язня етапували до гродненської тюрми № 1.
Нагадаємо, у Білорусі почали саджати за підписку на “екстремістські” Telegram-канали. Станом на 9 жовтня у Білорусі “екстремістськими” було визнано 114 Telegram-каналів. Більшість із них критикують режим Олександра Лукашенка.