У цьому запевнив на брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ член ради НБУ Василь Фурман.
За його словами, банківська система разом із Національним банком України надійно тримає фінансову оборону держави. Всі цілі й завдання, які Нацбанк ставив перед системою з перших годин війни, виконуються.
“Обсяг коштів у банківській системі за час війни зріс на понад 504 млрд грн, гривневі вклади фізичних осіб зросли на 44%. Громадяни та бізнес довіряють банківській системі. Забезпечено її безперебійну роботу 24/7. Банківська система кредитує. Звісно ж, за деякими показниками обсяги кредитування зменшуються. Разом із тим діє державна програма “Доступні кредити 5-7-9-%”, в межах якої банки активно працюють з бізнесом”, - розповів Фурман.
Він додав, що за час війни видано понад 28 тис. кредитів малому на середньому бізнесові - загалом на понад 113 млрд грн
Фурман також навів деякі інші цифри. Зокрема, за перші чотири місяці 2023 року прибутки банків сягнули 44 млрд грн, а рівень проблемної заборгованості в банківській системі хоча й росте, та помірними темпами: нинішній показник — 39,3% проти 38,1% станом на 1 січня. Інфляція в травні сповільнилася до 15% у річному вимірі, тоді як у січні сягала 26%.
За словами члена ради НБУ, завдяки правильним діям регулятора та реформам, що втілювалися впродовж восьми років перед війною, нині банківська система України працює стабільно, жодних серйозних загроз для її роботи навіть у таких надзвичайних умовах немає.
“Один із факторів, який нам допомагає, - стабільне надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Цього року Україна вже отримали майже 20 млрд дол. від МВФ, США, ЄС, Канади та інших донорів. Дефіцит цьогорічного бюджету - 42 млрд дол. - планово погашатиметься за допомогою наших партнерів без емісійного фінансування НБУ. Це величезний плюс для нашої економіки, банківської системи, валютного ринку, для макрофінансової стабільності”, - наголосив Фурман.
Таким чином, за його висновками, в Україні поступово формуються передумови для пом’якшення монетарних умов. Принагідно він нагадав, що спочатку в НБУ говорили про можливість повернення до зниження облікової ставки не раніше кінця першого кварталу 2024-го, згодом з’явилися прогнози щодо четвертого кварталу цього року, напередодні ж у Нацбанку не виключили, що це може статися набагато раніше.
Як повідомлялося, напередодні в НБУ заявили про готовність розпочати цикл зниження облікової ставки раніше, ніж передбачав квітневий макропрогноз, якщо зростання реальної дохідності гривневих інструментів та зниження ризиків для курсової стійкості й надалі відбуватимуться швидше, ніж очікувалося. Цьому сприятимуть стрімкіше за прогноз сповільнення споживчої та базової інфляції і зростання міжнародних резервів, а також результативність заходів із забезпечення привабливості гривневих інструментів.