Голова найбільш взірцевого та реформованого Верховного Суду України Всеволод Князєв та ще низка суддів потрапили в корупційний скандал з хабарем в майже 3 млн доларів США. За версією слідства, натомість вони мали винести необхідне рішення на користь одного з українських олігархів. Фокус розбирався, які наслідки цей скандал матиме для України та якою буде подальша доля цього суду.
"Це чорний день в історії Верховного Суду", — так відреагував на масштабний корупційний скандал під час позачергового засідання Пленуму найвищої судової інстанції в Україні голова Дмитро Луспеник.
Напередодні ввечері стало відомо, що представники Національного антикорупційного бюро й Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про затримання суддів Верховного Суду при отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. Одним з затриманих виявився голова суду Всеволод Князєв. Ще у 18 суддів, зокрема, Великої палати, проводилися обшуки.
Як згодом стало відомо, Князєв міг отримати гроші від людей, які діяли в інтересах олігарха Костянтина Жеваго за винесення судового рішення щодо визнання законності придбання компанією Ferrexpo AG акцій Полтавського ГЗК. Самого Жеваго затримували 27 грудня 2022 року на гірськолижному курорті Куршевель у Франції на запит Державного бюро розслідувань. Київ запросив його екстрадицію, але Франція відмовила.
Зазначимо, що сам Жеваго свою причетність до хабаря у 3 мільйони доларів голові чи суддям Верховного Суду заперечив. У заяві, що поширила його пресслужба, йдеться що ця інформація "повністю неправдива". Він також зазначив про "безпідставний зв'язок і явне підтасування" щодо рішення суду про акції Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Ferrexpo.
Подробиці справи про хабар — два транші для 18 суддів
Під час брифінгу керівники антикорупційних органів повідомили, що розслідування у справі триває з початку 2023 року. Саме тоді їм стало відомо про створення злочинного угруповання, так званого бек-офісу, із залученням суддів та керівництва Верховного Суду. Для прикриття своєї діяльності учасники використовували адвокатське об'єднання — саме через нього проходила неправомірна вигода за прийняття рішення складалася з двох "траншів".
"Було зафіксовано низку контактів власника групи "Фінанси і кредит" (Костянтина Жеваго, – ред.) з одним з власників цього адвокатського об'єднання, яке використовувалося для прикриття неправомірної діяльності", — розповів голова НАБУ Семен Кривонос.
Назву агентства Кривонос не назвав, але з відкритих джерел відомо, що у Верховному Суді компанію Ferrexpo AG представляла юридична фірма "Ілляшев та Партнери". Її представники вже заявили, що не причетні до реалізації корупційної схеми.
Важливо "Як арешт президента": що відомо про затримання голови Верховного суду Всеволода КнязєваЗа показниками слідства, адвокатська компанія домовилася із керівництвом Верховного Суду про передачу неправомірної вигоди за прийняття потрібного замовнику рішення у справі.
"19 квітня Верховним Судом було ухвалено рішення, на початку травня адвокат отримав від керівництва Верховного Суду доручення про розподіл коштів", — уточнив голова НАБУ.
У цей день Велика палата Верховного Суду як раз скасувала постанову Північного апеляційного госпсуду про визнання недійсним договору від 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) Ferrexpo та передачу їх колишнім акціонерам підприємства.
Далі — Верховний Суд переніс засідання у цій справі. Слідство стверджує, для того, аби представники замовника мали час акумулювати кошти та передати їх від бізнесмена адвокатам.
Зі свого боку, в юридичній фірмі "Ілляшев та Партнери" стверджують, що жодним чином не причетні до подій, про які йдеться у повідомленні правоохоронних органів.
"Всі адвокати працюють у звичайному режимі. Жодних запитань від Національного антикорупційного бюро України з цього питання до нас поки що не надходило", — йдеться в повідомленні компанії на Facebook.
Семен Кривонос стверджує, що першу частину хабаря було передано керівництву Верховного Суду 3 травня, а 15 травня відбулася передача другої. Тоді голова Верховного Суду Всеволод Князєв й був затриманий.
Крім того, слідство наполягає: група суддів впливала не тільки на одне рішення, а й на низку інших справ, а також намагалася втрутитися у процес призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Проте під час брифінгу додаткових доказів, зокрема, аудіозаписів, окрім фото з грошима на дивані, не надали.
На час підготовки цієї публікації йшлося про затримання лише двох осіб, серед яких голова ВС Всеволод Князєв. Їм оголошено підозру за ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ч. 4 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) Кримінального кодексу.
Як звільняли голову Верховного суду суддю Князєва
Напередодні, зранку 16 травня, джерела у Верховному Суді говорили, що всі шоковані ситуацію, тому як тільки стало відомо про затримання, оголосили про скликання позачергового засідання Пленуму ВС — тобто засідання колегіального органу, під час якого можна було б або відсторонити Князєва, або висловити йому недовіру та звільнити з посади голови.
"Сталася надзвичайна, екстраординарна ситуація, яка вимагає реакції", — так говорить під час зборів згаданий вище Луспеник. Він, як суддя з найбільшим досвідом, бере на себе відповідальність тимчасово виконувати обов'язки голови. Зачитує заяву ініціативної групи: виражає обурення, говорять про необхідність проведення об’єктивного розслідування задля відновлення справедливості, невідворотність покарання. У ній судді обіцяють добровільно співпрацювати зі слідством, бо ситуація впливає на авторитет правосуддя.
142 судді, тобто абсолютно всі присутні, підтримують заяву про засудження дій голови Верховного Суду (щоправда, пізніше Луспеник відкликає свій голос) та заявляють про необхідність негайного звільнення Князєва, хоча це буде і складна процедура.
Дійсно, звільнення голови Верховного Суду, незалежно від прізвища, — питання багатошарове. Окрім того, що є суддею, він ще й обіймає адміністративну посаду голови Суду, що також обумовлює його членство у Вищій раді правосуддя (органі, який відповідає за призначення, звільнення та покарання суддів). І кожен статус передбачає різну процедуру позбавлення. Наприклад, звільнити з адміністративної посади голову може Пленум, висловивши йому недовіру. Якщо це станеться, то разом з нею керівник втрачає й крісло члена Вищої ради правосуддя. Тоді наступним членом ВРП буде лише наступний обраний голова Верховного Суду. Але найцікавіше, що попри втрати цих двох посад, Князєв буде залишатися суддею. У фундації DEJURE, яка роками стежить за реалізацією судової реформи, пояснюють: "У разі, якщо йому повідомляють про підозру, Князєва можуть тимчасово відсторонити від здійснення правосуддя. Тоді Генеральний прокурор або його заступник зможуть подати клопотання про тимчасове відсторонення, а Вища рада правосуддя буде зобов’язана його невідкладно розглянути. Тобто позбавити Князєва статусу судді можна буде за такими ж підставами, як й інших суддів, що визначені у Конституції України".
Репутаційні втрати. Справа судді Князєва та тест на доброчесність системи
"Що зараз важливо розуміти, так це те, що йдеться про найбільш реформований, як вважалося, суд в Україні. Хоча й до формування його складу були питання, всі тривалий час згадували про проведення прозорого та відкритого конкурсу", — зазначає політолог Олексій Кошель. Тож нині маємо урок для тих політиків та влади загалом, які думають, що можна ухвалювати компромісні рішення.
Дійсно, створення нового Верховного суду вважається одним з успіхів судової реформи 2016-2017 років. Тоді було проведено відкритий конкурс з залученням міжнародних партнерів та громадськості. Останні у складі Громадської ради доброчесності (ГРД) перевіряли кожного кандидата — суддів, адвокатів, науковців та готували відповідні висновки — чи відповідає претендент критеріям доброчесності. Попри велику кількість негативних висновків, деякі кандидати відсіювалися, а деякі — ставали суддями нової інстанції. Наприклад, поза межами суду тоді опинився голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, а подолав відбір суддя Господарського суду Богдан Львов. Обидва нині — фігуранти кримінальних проваджень.
"Запитання, як таке могло статися у Верховному Суді, мене щиро дивує, — говорить Фокусу голова правління Фундації DEJURE і екссуддя Михайло Жернаков. — Тому що всі, хто працював у Громадській раді доброчесності, від самого початку і до сьогодні говорили про те, що цей суд не є реформованим. Є невелика частина його складу, яка прийшла не з судової системи, і намагається щось змінити, але більшість вирішили продовжувати корупційні практики".
Першою головою Верховного Суду стала Валентина Данішевська. 22 жовтня 2021 року новим головою був обраний Всеволод Князєв, 1 грудня він розпочав виконання обов'язків. При призначенні він сказав: "Напевно, таких важких часів, як зараз, судова система ще не знала. І передбачаю, що далі буде не легше. Я дуже вагався перед тим, як податися на цю посаду, тому що це величезний тягар, величезна відповідальність", — натякаючи на новий етап реформ судової системи.
До обрання на посаду 43-літній Князєв працював суддею Миколаївського окружного адміністративного суду та очолював його. Його прізвище не лунало у корупційних чи майнових скандалах. Щоправда, під час конкурсу на посаду судді Верховного Суду він отримав кілька зауважень від Громадської ради доброчесності (ГРД) щодо непрозорості отримання майна.
"Дійсно, Князєв свого часу не отримав негативного висновку. У нас було застереження щодо його тестя та набутого ним майна. Ми надали цю інформацію ВККС, відповідно до закону. Але ця інформація не свідчила прямо про недоброчесність кандидата. Князєв тоді і вже після обрання головою ВС виглядав людиною прогресивною і некорумпованою, демонстрував, що не хоче бути частиною системи старого зразка. Якщо підозри слідства підтверджуються, буде дуже шкода, що одна людина могла таке поєднувати", — продовжує Михайло Жернаков.
Проте він попереджає, що підозра — це ще не вирок, тому висновки робити зарано. "Але, очевидно, що Князєв не може перебувати на своїй посаді", — додає Жернаков. А також зауважує, що нині існує багато охочих зайняти крісло голови Верховного Суду.
"Існує побоювання, що на цю посаду може зайти хтось ще менш реформований, — продовжує експерт DEJURE. — Я не кажу, що треба зберігати на посаді людину, яка підозрюється у корупційному злочині, але поза сумнівом є частина складу Верховного Суду, яка дуже рада, що Князєв не має сильної позиції. Ці люди можуть скористатися, аби захопити там владу, зокрема, й до власного збагачення".
Він нагадує, що під час проведення конкурсу члени ГРД визначили, що близько 80% складу Верховного Суду — старі кадри, до яких були і залишаються питання щодо набуття майна, грошових ресурсів, родинних відносин.
"Все ще залишається багато суддів, які виступають за збереження статус-кво, тобто суддівська мафія, — уточнює експерт. — Це урок тим, хто намагається пропускати неперевірених людей на подібні посади. Ми зараз можемо сказати, що по суддях, які могли бути залучені у корупційну схему, є люди, які мали негативні висновки ГРД".
Наразі долю судді Всеволода Князєва має вирішувати Антикорупційний суд. Звісно, після дозволу на його затримання. Що стосується результатів Пленуму Верховного Суду, то 137 з 142 присутніх суддів Верховного Суду висловили недовіру Всеволоду Князєву, через що той втрачає посаду. Тимчасово обов'язки голови буде виконувати суддя Дмитро Луспеник.
Важливо Головний крок на шляху у ЄС. Судову реформу проведено чи вдало імітовано?