MY.UAНовости
С картинками
Текстовый вид
ru
УкраинскийРусский
28 июля, понедельник
Індекс медіаграмотності українців: 2020-2022
Індекс медіаграмотності українців: 2020-2022

Індекс медіаграмотності українців: 2020-2022

Аналітичний звіт за результатами комплексного дослідження ГО «Детектор медіа»

Це коротка презентація звіту з основними висновками. Повна версія дослідження — тут.  Завантажити pdf-файл повної версії дослідження можна тут.

Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження, аби визначити індекс медаграмотності українців, тобто рівень вміння свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа, — у порівнянні з показниками першої та другої хвилі дослідження 2020/2021 років. 

Резюме: рівень загального індексу медіаграмотності українців значно змінився за два роки, з 2020 по 2022 рік. Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла з 55% до 81%. Середнє значення показника зросло з 4,8 балів у 2020 році до 5,9 балів у 2022 році.
Частка аудиторії з високим рівнем компетентності зросла вдвічі в трьох субіндексах загального рівня медіаграмотності:  розуміння ролі ЗМІ у суспільстві (з 45% до 72%), цифрової компетентності (з 49% до 64%) та чутливості до спотвореного контенту ( з 56% до 66%). Виключення складає лише субіндекс використання медіа, який значущо не змінився.
Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (за рахунок субіндексів використання та цифрової  компетентності ) і низький серед старшої вікової групи 56-65.
Чим нижче освітній статус, тим нижчим є й індекс. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 33%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, — лише 10%.
Суттєві відмінності у рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Чим вищим є рівень добробуту, тим більш високий показник має індекс. Серед категорії, яким грошей  вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 27% мають низьке та нижче за середнє значення показника. В той час як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 12%.

Мета дослідження — валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Географія:  національне дослідження.

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном (дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим). 

Польовий етап: 23.12.2022 – 12.01.2023, здійснений компанією «New Image Marketing Group».

В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії» підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень, 2020).
Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.
  • Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття  оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання  медіасередовища  та ставлення до суспільного мовлення
  • Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами в день; мотиви використання інтернету; мристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет
  • Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту
  • Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік та маніпулятивного медіаконтенту

Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).

Завантажити презентацію pdf-файлом можна за посиланням.

 
Источник материала
Детектор МДетектор М
loader
loader