Конституційний суд пояснив вимогу перейменування УПЦ МП

Конституційний суд визнав конституційним закон про перейменування УПЦ МП.

Про це на пресконференції зазначив виконувач обов'язків голови суду і співдоповідач Сергій Головатий, повідомляє кореспондент «Главкома».

Головатий нагадав, що у законі розглядалися два аспекти – повна назва і обмеження доступу певних категорій священнослужителів до військової служби, які представляють релігійну організацію з центром у країні-агресорі.

За його словами, право на віросповідання, на відміну від права на життя, не є абсолютним, у що держава може втручатися, коли ідеться про зовнішній аспект.

Водночас доповідач підкреслив, що «законодавець не вказав назву релігійних організацій», щодо яких ідеться.

За словами судді, співдоповідача у справі Олександра Петришина, «питання на те, на кого поширюватиметься – це питання релігієзнавчої експертизи».

Петришин зазначив, що КСУ у розгляді цього питання стимулював закон про введення воєнного стану.

«Рішення КСУ посилює позицію держави, і розставлені крапки над «і», – сказав Петришин.

Ухвалений закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації.

Московський патріархат відмовився змінювати назву, попри рішення Конституційного суду.

Як повідомляв «Главком», суддя Конституційного суду Ірина Завгородня, яка вже відправлена у відставку, готувала проєкт рішення на користь Московської церкви.

На вихід із Лаври.

Драма митрополита Павла.

Звернення до Зеленського.

Що задумав Московський патріархат?.

Як заборонити російську церкву.

Україна може повчитися у Латвії.

Служба у Лаврі.

Кому воздасться?.