13 країн світу забороняють експорт металобрухту, в цілому обмеження діють в 43 державах

Практика обмеження експорту брухту чорних металів є дуже поширеною у світі та охоплює на сьогодні 43 країни. З них 13 держав забороняють взагалі вивозити цю сировину зі своєї території. Торік до них могла доєднатися Україна, але через підписану з Євросоюзом Угоду про асоціацію офіційний Київ не наважився запровадити повне ембарго.

Проте цього року ситуація зовсім протилежна. Війна критично зменшила заготівлю брухту, а експорт здійснюється лише до країн ЄС. Причому зростає він у геометричній прогресії (у серпні – 1,2 тис т, у вересні – 4,8 тис т), тоді як що попит на металобрухт у Європі падає через масову зупинку сталеливарних потужностей. Тому в рамках перемовин Києва та Брюсселя щодо фінансової допомоги у розмірі 18 млрд. євро Україна може запросити у керівництва Євросоюзу дозвіл на запровадження повної заборони на експорт брухту.

Тим більш що ЄС пересунула прийняття змін до регуляції постачань відходів у ЄС (Waste Shipment Regulation) з листопада 2022 року на січень 2023 рік. Але сукупно з цим та прийняттям відповідних заходів у Мексиці держав, що обмежують експорт брухту, буде 71, або кожна третя у світі. Тобто, країни, в яких діятимуть обмеження експорту брухту, вироблятимуть 77% глобального виробництва сталі.

Металобрухт – ключова сировина для виробництва сталі, без неї робота металургійних заводів неможлива. Найбільш активно експорт брухту обмежують в Африці, країнах MENA та Азії. Наявність таких заходів фактично зберігає металургійну галузь в цих державах з історично невисоким споживанням сталі, до яких можна додати і Україну.

Наразі в Україні діє експорте мито у 180 євро за тону, що відповідає загальним тенденціям. Цей інструмент використовується майже настільки ж часто, як і пряма заборона – приблизно кожен третій захід. Проте українські експортери вже навчилися обходити його, вивозячи брухт до ЄС із мінімальним митом у 3 євро, а через 2 роки ставка знизиться до нуля. Тому на період війни та повоєнного відновлення (як мінімум) актуалізується питання запровадження ембарго на експорт брухту з України.

До речі, спроби відмінити мито у 180 євро, надавши ідеї безмитного вивозу брухту суспільного значення, завершилися повним фіаско. 8 листопада завершився збір голосів під відповідною петицією до Президента: результат дуже «потужний» - тільки 10 голосів підтримали її із 25000 необхідних

Останні тенденції показують, що до обмежень експорту брухту вдаються розвинені країни, наприклад, ЄС. Мотивами цього рішення є декарбонізація та прагнення досягнення кліматичних цілей, оскільки виробництво сталі, використовуючи брухт в якості основної сировини, передбачає до 6 разів менший обсяг викидів вуглецю. Також дуже важливим є те, що аналогічні інструменти діють в найбільших виробниках та експортерах сталі – Китаї, Індії, РФ.

Обмеження експорту брухту з боку ЄС призведе до посилення тренду «металобрухтного протекціонізму» та застосування відповідних заходів ще більшим числом країн. Отже, прагнення українського бізнесу заборонити експорт металобрухту з країни є обґрунтованим та зрозумілим.