Історія параної. Росіяни хотіли «денацифікувати» Україну ще кілька років тому

Згадки про "денацификацию" регулярно зустрічаються в російському медіапросторі, починаючи щонайменше з 2016-го року. Щоправда, тогочасні плани росіян мали набагато менше загрозливих деталей.

24 лютого 2022-го року мільйони українців прокинулись у своїх домівках від звуків вибухів ракет. В цей момент о п’ятій ранку за київським часом, на сайті Кремля з’явилось відеозвернення Путіна, в якому він обґрунтовував необхідність повномасштабного вторгнення до нашої держави. Впродовж майже півгодини очільник РФ просторікував про загрози «расширения НАТО» та «шулерское поведение» західних країн. Всередині своєї промови Путін перемкнувся на тему України та заявив, що «ведущие страны НАТО … во всём поддерживают на Украине крайних националистов и неонацистов», а отже Росія не має жодного іншого вибору, аніж розпочати «специальную военную операцию» з метою «демилитаризации» та «денацификации» України.

Визначення «денацификации» як одного із основних завдань війни спантеличило міжнародних та українських оглядачів. Закордоном припустили, що мова передусім йде про встановлення маріонеткового уряду, тоді як українці одразу запідозрили підготовку до геноциду.

Термін «денацификация» не вперше звучить в російському медіапросторі

Ми проаналізували нашу кількамільйонну базу маніпулятивних новин та виявили, що російські пропагандисти хоча й дуже рідко, але регулярно вживали це слово ще у 2019-2020 роках. Окрім цього, пошук в Інтернеті віднаходить навіть деякі давніші матеріали періоду 2016-2018 років, в яких автори розмірковують про «перспективы денацификации Украины» та «страну невыученных уроков».

На той час, вживання слова «денацификация» переважно обмежувалось спеціалізованими на українській тематиці маніпулятивними російськими ЗМІ, більшість яких розпочала своє існування після 2014 року. Найвідоміший приклад медіа такого штибу – це сайт ukraina.ru, що входить до федерального медіахолдингу «Россия сегодня».

Першопочатково, риторика цих публікацій була умовно-стриманою (якщо порівнювати її із нинішніми заявами росіян). Їх автори не особливо вдавались в пояснення того, що на практиці означатиме «денацификация». Вони писали, що «по меньшей мере половина украинского общества свободна от иллюзий относительно радикального национализма», та все плекали надію, що в Україні до влади от-от прийдуть проросійські політики, котрі і візьмуть на себе «тяжесть всех мероприятий по денацификации украинского общества».

Проте вже на початку 2021-го року, коли Росія вперше підтягнула війська до кордону з Україною, настрої російських пропагандистів змінюються. Вони публікують розлогі порівняння України із нацистською Німеччиною, називають Україну «АнтиРоссией» та починають складати плани із «пяти Д», серед яких власне і згадується «демилитаризация и денацификация». В січні 2021-го росіяни ще соромляться називати головного виконавця цих планів, але вже закликають до їх втілення – начебто заради виживання та порятунку самої України.

В другій половині 2021-го риторика росіян стає набагато жорсткішою. Російські політичні коментатори відкрито обговорюють можливість залучення армії РФ до «поражения майданного режима», а їх плани щодо «очистки от бандеровских, неонацистских и других элементов» починають набувати загрозливої деталізації: «процесс денацификации должен затронуть школы, вузы, госаппарат, СМИ и носить такой жесткий характер, чтобы о прославляемых сегодня гитлеровцах-коллаборантах и пискнуть в позитивном контексте никто не мог».

Кульмінацією цього наративу стає відверто людожерська стаття на РИА «Новости», котра методично обґрунтовує геноцид українців та закликає до повної ліквідації України та української ідеї.

«Денацификация» згортається?

Нещодавно російські опозиційні видання розпочали поширювати інформацію згідно якої Кремль буцімто шукає можливості для поступового зниження градусу ненависті в своїй пропаганді. За словами російських журналістів та їх джерел, це пов’язано з тим, що населення РФ до кінця не розуміє суті терміну «денацификация» та хоче чути лише про перемоги власної армії.

Ми поки що не можемо достеменно підтвердити цю тенденцію – російський медіапростір і далі насичений матеріалами про «зверства укронацистов», а заклики до «денацификации» все так само лунають на російських телевізійних шоу. Один із депутатів російської Думи взагалі заявив, що наступною в черзі на «денацификацию» є Польща, адже вона називає «русский мир» загрозою для Європи та сміє натякати на виплату РФ контрибуцій Україні після закінчення війни. Так само продовжує торочити про «денацификацию» і Дмітрій Мєдвєдєв – заступник Путіна в Раді безпеки РФ.