Влада Казахстану має відпустити свавільно затриманих журналістів і активістів, — заява Amnesty International

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила заяву із закликами до влади Казахстану. Серед них — звільнення затриманих активістів і журналістів, повага до прав людини, надання інформації про цивільних жертв, повноцінне відновлення зв'язку. Окремо в заяві висловлена стурбованість щодо зниклих безвісти та умовами утримання затриманих.

Зокрема, у заяві йдеться, що влада Казахстану повинна звільнити журналістів/ок та активістів/ок, яких за останні півтора тижні свавільно затримали за висвітлення масових протестів, а також надати інформацію про всі затримання, пов’язані з протестами, і забезпечити дотримання прав людини.

• Читайте також: У Казахстані журналіста заарештували на 10 діб за допис у соцмережі із питаннями до президента

Інша вимога — негайне звільнення з-під варти людей, які не вчинили міжнародно визнаних злочинів і яких затримали зокрема за порушення «невиправдано обмежувального» законодавства Казахстану про масові збори. Amnesty International пише, що МВС Казахстану повідомило про арешт 10 тисяч осіб і понад 400 порушених кримінальних справ, здебільшого щодо актів насильства. Однак, за даними Amnesty International, влада Казахстану переслідувала людей за звинуваченням у «поширенні соціальної ворожнечі», зокрема учасника одиничного пікету в Степногірську 4 січня — еколога Артема Сочнева. За неузгоджений із владою протест у Казахстані можуть арештувати на 15 діб, додали в заяві АІ.

Amnesty International також закликала владу Казахстану провести ефективне й неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини і поважати права людини в контексті ситуації. «Хоча ситуація в Казахстані начебто заспокоїлася, криза далека від завершення. Зараз немає нічого важливішого, ніж вільний доступ до незалежної інформації, встановлення відповідальності за всі порушення прав людини, що були здійснені, і взяття владою на себе зобов’язань поважати права людини в майбутньому», — заявила Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.

В Amnesty International звернули увагу, що лишається невідомою точна кількість постраждалих. Влада підтвердила, що вбиті щонайменше 18 правоохоронців, але не назвала кількість жертв серед цивільного населення. 9 січня Telegram-канал, пов’язаний з урядом, опублікував інформацію про загибель 164 осіб, але пізніше МОЗ дезавуював її як технічний збій, йдеться в заяві. Марі Стразерс назвала «обурливим» мовчання влади щодо кількості жертв заворушень і обставин їх загибелі.

• Читайте також: У Казахстані оголосили День жалоби

«Влада повинна відновити необмежений доступ до інтернету, розблокувати всі інші форми спілкування і припинити репресії щодо тих, хто самостійно збирає й ділиться інформацією. В умовах кризи незалежна інформація має вирішальне значення. Відключення доступу до інтернету з боку влади можна порівняти з триманням під вартою і без зв’язку з зовнішнім світом усього населення», — заявила Марі Стразерс.

• Читайте також: Як писати про події в Казахстані? ІМІ та Центр стратегічних комунікацій дали рекомендації щодо термінології

Зазначається, що в організації стурбовані виступом президента Касима-Жомарта Токаєва на національному телебаченні, де він звинуватив журналістів/ок і правозахисників/ць у підбурюванні до заворушень. «Цей наратив з тих пір був прийнятий різними людьми, які займають керівні посади в Казахстані», — додала Марі Стразерс.

«Ми вкрай стурбовані умовами утримання та підставами для арешту тисяч затриманих. Також є зниклі безвісти, зокрема, журналіст Махамбет Абжан, місце перебування якого лишається невідомим із 6 січня», — сказала Марі Стразерс. Вона додала, що в Казахстані, як і раніше, широко поширені несправедливі судові процеси, тортури та інші види жорстокого поводження, а адвокат(к)ам часто відмовляють у доступі до своїх клієнтів/ок чи змушують підписувати документи про нерозголошення інформації.

«Усі, хто були довільно затримані тільки за участь в акціях протесту, повинні бути негайно звільнені. Протестувальникам, обвинуваченим у вчиненні міжнародно визнаних насильницьких злочинів, має бути забезпечено справедливий судовий розгляд відповідно до міжнародного права в галузі прав людини. Тим часом, усі повідомлення про жорстоке поводження з боку посадових осіб повинні бути ефективно розслідувані, а винні притягнуті до відповідальності», — заявила Марі Стразерс.

Нагадаємо, 2 січня в Казахстані розпочалися протести через підвищення вартості палива вдвічі. Тисячі людей вийшли на мітинги з вимогами, зокрема відставки керівництва держави. 5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку, але протести на цьому не зупинились, а навпаки посилилися. Відбуваються сутички з правоохоронцями, влада заявила про сотні затриманих і постраждалих.

У країні на кілька днів вимкнули інтернет, не працюють сайти великих ЗМІ. Протестувальники захопили та підпалили низку адміністративних будівель, зокрема, представництво президента в місті Алмати. У кількох регіонах оголошено надзвичайний стан. 5 січня в місті Алмати розпочалась антитерористична операція. 

Пізніше прем'єр-міністр Вірменії та голова Ради колективної безпеки Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Нікол Пашинян повідомив, що Росія та інші пострадянські держави готові ввести в Казахстан свої війська для придушення повстання.

9 січня у Мінохорони здоров'я Казахстану повідомили, що під час протестів 164 людини загинуло, ще 2,3 тисячі осіб постраждали. 10 січня в Казахстані оголосили Днем ​​національної жалоби через численні людські жертви внаслідок трагічних подій у низці регіонів країни. 11 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення у країні військової місії ОДКБ.

«Детектор медіа» розповідав, із яких джерел брати достовірну інформацію про події в Казахстані.

Фото: Радио Азаттык