У Держархіві Буковини зберігають 2 томи листів, котрі депортовані євреї відправляли рідним

Листи на аркушах, сторінках, вирваних із зошитів, просто на клаптиках паперу. Подекуди акуратні літери, а місцями розмашисті, нерівні, округлі і з гострими гачками. У Державному архіві Чернівецької області зберігають два томи листів, котрі депортовані євреї відправляли рідним.

Понад сто листів, написаних переважно німецькою мовою, містять прохання про допомогу. Заслані до таборів смерті просять прислати їм хліба, муки, грошей. Усі ці крики душі так і не дійшли до адресатів. «Хочу спробувати, наскільки дозволять мені заціпенілі пальці, відправити вам зв’язні, детальні новини», «картини, які ми бачимо щодня, вогняним грифелем залишаться в пам’яті тих, хто виживе, на все життя», «відомий опис пекла Данте – лише подоба жахливої дійсності» – такі фрази можна знайти у листах депортованих, повідомляє Чернівецька ОДА.

Кілька років тому листи буковинських євреїв із таборів смерті опублікували у книзі «Чорне молоко», одним із упорядників якої є нині голова Чернівецької ОДА.

«Любий тату!…», «Дорогий друже!…», «Пишу вам заціпенілою рукою...». Листи, які так і не потрапили до рук своїх адресатів. Прохання, які так і не були виконані. Людські долі, які не повернути. 80 років тому буковинці разом із усім світом стали свідками жаху, терору і трагедії. Саме в ці жовтневі дні 1941 року в Чернівцях створили єврейське гетто. Місце, яке стало точкою депортації євреїв до таборів смерті. Голоси тих, хто опинився на порозі смерті, сьогодні звучать у наших серцях», - йдеться у дописі голови ОДА Сергія Осачука на фейсбук-сторінці.

Фото: facebook.com/SergiiOsachuk