Небажання йти до школи. Причини такої поведінки дитини та що робити

Незабаром після початку навчального року деякі школярі можуть відмовлятися ходити до навчальних закладів. Відторгнення школи може бути пов’язано з проблемами з однолітками, власною невпевненістю, депресією.

Американський психолог Джон Даффі, автор книги Виховання нового підлітка в епоху занепокоєння, розібрав проблему відмови дитини ходити до школи і озвучив рекомендації для батьків.

За його словами, через тривалу ізоляцію деяким дітям може бути складно повертатися до школи. Вони почувалися комфортно та безпечно вдома. Похід до школи вони сприймають як зміни, це і може їх лякати.

– Якщо ваша дитина була ізольована, висловлювала побоювання щодо перебування у громадських місцях або відмовлялася від занять з друзями і однолітками, не ігноруйте це. Відмова від школи – досить серйозний симптом, який, як правило, поєднується з іншими індикаторами тривоги і депресії, – йдеться у матеріалі.

У такому випадку батьки самостійно можуть поговорити з дитиною про її побоювання або ж звернутися до фахівця.

– Деякі батьки думають, що терапія може бути надмірною реакцією, але я запевняю вас, що це не так… У будь-якому випадку, правильна терапія допоможе вашій дитині впоратися з труднощами у навчальному році. Ідея полягає у тому, щоб працювати не лише з відмовою від навчання, а й з тривогою або депресією, яка може це провокувати, – пише психолог.

Крім терапії, допоможе поступове повернення до школи. Якщо дитина геть відмовляється відвідувати навчальний заклад, можна спробувати умовити відновити цей процес поступово.

– Якщо ви зможете змусити дитину ходити до школи лише на кілька днів спочатку, вона швидко зрозуміє, що перебувати у будівлі серед однолітків і вчителів може бути незручно, але не катастрофічно. І коли діти опиняться у будівлі, вони найімовірніше залишаться там довше, – каже Джон Даффі.

У цьому процесі чималу роль відіграє підтримка персоналу, а також друзів.

Також батьки мають не залишати її наодинці з проблемою, а постійно підтримувати. Водночас загрози, звинувачення, покарання не допоможуть. Більш ефективною буде розмова, спроба зрозуміти дитину, розібратися з проблемою.

– Сядьте і запитайте, що вони переживають емоційно. Завдяки розумінню і підтримці створіть відчуття командної роботи і співпраці, – коментує він.

Важливо нагадувати дитині, що вона сильна і може впоратися з будь-якими труднощами у школі.