Моніторинг проводиться за методологією моніторингів телевізійних і радійних програм громадської організації «Детектор медіа».
Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.
ГОК
Телеканал «ГОК» (юридична особа — ТОВ «Телерадіокомпанія ГОК») є власністю Олега Жеваги, брата Костянтина Жеваги, одного з найбагатших українських бізнесменів, колишнього власника банку «Фінанси та Кредит». Зараз Костянтин Жевага в розшуку, що не заважає йому володіти та керувати гірничодобувною групою Ferrexpo, до складу якої входить і Полтавський гірничо-добувний комбінат (Полтавський ГЗК, або російською ГОК) у Горішніх Плавнях.
Канал транслює свої новини на Горішні Плавні, відповідно, головна тема новин — міське життя. Така спрямованість була б дуже органічною й цікавою, якби не абсолютна однобокість у поданні новин. Складається враження, що канал створено для того, щоб розповідати про благодійні справи Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, Ferrexpo та про мудрість міського голови.
Із новин зрозуміло, що керівництво комбінату підтримує чинного міського голову Дмитра Бикова: про нього говорять лише хороше. Сюжети, в яких він фігурує, не були віднесені до замовних лише тому, що здебільшого інформація, яка в них доносилася, справді важлива для містян. Канал позиціонується як міський, тому, скажімо, новини із засідання виконкому — це важливо. Утім здебільшого такі сюжети зводилися до нарізки коментарів із засідань.
Загалом із 25 проаналізованих матеріалів дев’ять містили ознаки замовності (36%).
Наприклад, сюжет, яким відкривають інформаційний тиждень у понеділок 26 липня, — «Понад 180 викликів надійшло бригадам екстреної медичної допомоги Горішніх Плавнів» — зовсім не про медиків та їхню роботу. Тут завідувач міської підстанції екстреної медичної допомоги розповідає про банальний набір літніх недуг, а потім дякує міському голові та Полтавському ГЗК.
Всі (крім одного) сюжети про спорт — це сюжети з подяками компанії Ferrexpo. В кожному з них спортсмен або тренер кажуть майже одне й те ж. Як, наприклад, Людмила Кукліновська, учасниця Олімпіади-2020 у Токіо, в сюжеті за 27 липня «Єдина байдарочниця в олімпійській четвірці спортсменів із Горішніх Плавнів»: «Хочу подякувати міському голові Дмитру Бикову і також Ferrexpo за підтримку спортсменів». Часто дякують не лише спортсмени: до них долучаються ще й журналісти. Зокрема, в сюжеті за 29 липня «Єдиний тренер із Горішніх Плавнів на олімпіаді у Токіо» журналіст каже: «Заслужений тренер України розповів, що Олімпійські путівки не вдалося би здобути без надійної фінансової підтримки. Увага з боку міської адміністрації Горішніх Плавнів та компанії Ferrexpo завжди надихає на успіхи та допомагає їх досягати».
А в сюжеті за 30 липня «Понад 100 дітей членів сімей учасників ООС та волонтерів отримали нагоду» ведуча, використовуючи оціночну лексику («своїми незабутніми враженнями і словами вдячності»), розповідає про подарунки дітям від Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
Єдиним сумнівним матеріалом не про комбінат був сюжет про місцевий коледж «Триває вступна кампанія до Політехнічного коледжу» (26 липня). Він не маркований як реклама, але повністю присвячений вступній компанії в навчальному закладі. Сюжет детально інформує про умови вступу, навіть показує розклад роботи приймальної й дає адресу телеграм-каналу коледжу.
Більшість новин ГОКа стосувалася роботи міської влади — 32 %. На другому місці — спортивні новини (25%). По два сюжети було на тему освіти та науки, медицини та надзвичайних подій, по одному сюжету — про місцеву політику, економіку, культуру та інше. Загальна картина тижня, представлена каналом, збігається з новинами інших місцевих ЗМІ — важливих і резонансних тем у підсумкових випусках журналісти ГОКа не пропустили.
Якщо ж оцінювати якість новин, то дотримання в них стандартів експерти оцінили на 4,28 бала. Суттєво погіршила загальне враження від роботи журналістів велика кількість новин із ознаками замовності. Та найчастіше журналісти каналу не дотримуються стандарту повноти: її бракує в 14 сюжетах із 25 оцінених. Наприклад, у сюжеті за 27 липня «У великій залі міськвиконкому відбулося засідання членів виконавчого комітету» лише обіцяють розповісти про решту рішень; дають відео із засідання виконкому та синхрон одного з керівників комунального підприємства про кількість світлоточок. Це набір цифр, який без пояснення не є новиною і точно не про виконком.
До цієї теми журналісти повертаються 29 липня в сюжеті «До кінця липня комунальне підприємство "Міськсвітло" планує закінчити роботи з освітлення прибудинкових територій», в якому керівник комунального підприємства знову наводить перелік нових світлоточок. Тема освітлення важлива, але складається враження, що сюжет був потрібен лише для того, щоби керівник КП розповів про мудрість мера, тому що журналісти дали його синхрон зі словами: «Я б сказав, шо в нас Дмітрій Геннадійович людина мудра і він бачить набагато далеко вперед. І то шо він прийняв рішення помінять ці світільнікі — це дуже правильне рішення було». Чи вирішене питання освітлення в усьому місті, або ж лише в деяких районах, скільки на це пішло грошей, — про це ані слова. А крихти реальної інформації не містять посилань на джерела, тому в цьому сюжеті також не дотримано стандарту достовірності. Журналіст каже: «До 2016 року старі світильники з натрієвими лампами потребували щоденного обслуговування. Витрачати сили і кошти на обслуговування світлодіодного освітлення нині майже не потрібно», але де він це взяв — невідомо.
Цього ж стандарту не дотримано ще у двох сюжетах. Зокрема, 26 липня в сюжеті «Сьомі роковини загибелі мера Кременчука» є багато інформації про кількість людей, які прийшли для вшанування пам’яті, але звідки ця інформація і хто оцінював кількість — невідомо.
Також журналісти припускалися помилок у коротких повідомленнях про поширення СОVID-19. Вони не включені до моніторингу, але свідчать про системність хибного підходу до джерел інформації. Наприклад, розповідаючи про захворюваність в Україні, ведучі посилаються на «офіційну статистику», а про ситуацію в місті «інформує міський голова Дмитро Биков на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі фейсбук». Баланс думок порушено в половині оцінених новин, насамперед у сюжетах із ознаками замовності. В таких новинах відсутня альтернативна думка, вони цілком позитивні щодо міської влади та власника каналу.
Лише двічі журналісти каналу порушили стандарт оперативності і тричі — точності. Цікаво, що оперативнішою виявилася навіть Полтавська ОДА, на сайті якої 26 липня написали про відкриття нового стадіону за підтримки Полтавського ГЗК. А журналісти каналу, який належить ГЗК, випустили сюжет «У Полтаві відкрито суперсучасний стадіон» лише 27 липня.
Часто не дотримувались у новинах стандарту відокремлення фактів від коментарів Наприклад, у сюжеті за 28 липня «27-го липня міський голова Дмитро Биков провів засідання виконавчого комітету» журналіст говорить: «Проблемні питання, з якими до виконавчого комітету звернулися очільники комунальних підприємств, знайшли позитивний відгук у присутніх на засіданні». Тут і безпідставні узагальнення, й оціночна лексика. Решта сюжетів, де порушено цей стандарт, — це сюжети з ознаками замовності, які займають понад третину ефіру.
PTV
Телеканал PTV є власністю ТОВ «Полтавське телебачення», засновники якого — Богдан Звягольський та Олександр Потернак. Богдан Звягольський — не лише власник, але й головний редактор каналу. Він також володіє низкою медіа, зокрема, ТОВ «Телерадіокомпанія “Пирятин”», ТОВ «Полтавське громадське телебачення», «Полтавське радіо» та «Їжак продакшн». Олександр Потернак — це представник бурового бізнесу, в минулому власник «Української бурової компанії», а нині директор Із буріння у «Нафтогазвидобуванні».
Проаналізувавши 25 сюжетів підсумкових новин, експерти не знайшли в них ознак замовності. В основному у випущених в ефір сюжетах ішлося про комунальні проблеми міста та кримінальні новини — по 5 і 7 сюжетів. Попри позірну більшість кримінальних новин, не можна сказати, що канал ними зловживає. По чотири сюжети стосувалися «соціалки», надзвичайних подій, один розповідав про роботу місцевої влади. Канал розповідав про ті ж події, що й інші місцеві медіа, важливих подій тижня журналісти PTV без уваги не залишили.
Попри високий рівень дотримання стандартів (5,32 бала), новини каналу важко назвати якісними. Трапляються новини, які не дають глядачеві повного розуміння розвитку ситуації. Наприклад, сюжет «На стихійному ринку невідомі вимагають сплачувати за містове», що був в ефірі 27 липня. Є коментарі стихійних торгівців про невідомих, які вимагають гроші. Але виявляється, що насправді це комунальники, які хочуть ліквідувати стихійну торгівлю. Є коментарі представників мерії, правника, але залишається незрозумілим, у що ж, власне, виллється конфлікт.
Зауважимо, що журналісти каналу намагаються збирати думки всіх причетних до подій і проблем, про які вони розповідають. Кореспонденти вчасно виїжджають на місце події. Тож у жодному сюжеті не було порушено балансу думок чи вимог до оперативності. Але авторам новин не завжди вдається розкрити тему до кінця; часто таким матеріалам бракує бекґраунду. Зафіксовані й певні неточності в сюжетах та порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.
Наприклад, у сюжеті «Полтавцям надсилають листи з неіснуючими боргами» від 26 липня є коментарі постраждалих і представника банку. На відео журналісти показують відділення «Приватбанку», але назва банку, який допустив такий технічний збій, не озвучується.
Повторюється ситуація і в сюжеті про напад пантери в місцевому екопарку, що вийшов в ефір 30 липня, — «В екопарку під Полтавою на чоловіка напала пантера». З інших медіа можна дізнатися, що постраждав лікар, який вакцинував тварин. Але з новини каналу цього не зрозумієш, ясно лише, що постраждалий — не відвідувач. У сюжеті не вказують назву екопарку, але вона є на відео.
У сюжеті «На Огнівці з чотирьох автобусів їздить тільки один» немає жодного посилання на джерела інформації, яку озвучує журналістка: ні про кількість автобусів, ні про розклад руху.
Невідомо, звідки інформація і в сюжеті «Провалля у Полтаві» за 28 липня. Тут журналістка стверджує: «В Полтаві спочатку цього року 300 проваль виникло через несправну каналізаційну систему»; «На ліквідацію одного провалля в Полтаві витрачають близько трьох тисяч гривень». Звідки ці дані, не зрозуміло. В цьому ж сюжеті порушений і стандарт відокремлення фактів від коментарів, адже журналістка стверджує: «Кількість проваль у Полтаві збільшується з кожним днем. На деяких ділянках асфальт не витримує. Через це страждають і водії автівок».
Оціночні судження та безпідставні узагальнення є і в сюжеті «Замість городів — нова забудова» за 27 липня. «Тому замість свіжого урожаю на грядках — дерев’яні штирі та паркани. Люди обурені, адже роками ця територія була лише в їх володінні», — стверджує журналістка каналу.
Водночас сюжет за 30 липня «Аварія на залізничному переїзді під Решетилівкою» можна назвати зразковим. Тут, власне, є всі потрібні коментарі, і «гаряча подача», і бекґраунд.
«Візит»
Кременчуцьким каналом «Візит» (приватне підприємство «Приватна телекомпанія “Візит”») володіє засновник компанії Роман Мельник, син місцевого бізнесмена Олександра Мельника, якого звинувачують у вбивстві колишнього міського голови Кременчука Олега Бабаєва. Раніше власником каналу був сам Олександр Мельник.
Очевидно, що саме родинними інтересами власників та проблемами із законом Мельника-старшого можна пояснити появу в ефірі каналу новини про розгляд у суді справи про вбивство ексмера.
Журналісти каналу ревно захищають батька власника «Візиту». Вони пильно відстежують судовий процес та наголошують, що вони єдині, хто це робить. Втім роблять вони це однобоко. Так, у сюжеті за 27 липня «І вкотре повертаємося до новин судових» просувається теза про «відверту фальсифікацію справи» прокурорами. У розлогій новині є два синхрони Олександра Мельника і шість (!) синхронів захисників. А прокурорам, яких звинувачують у фальсифікації, слова не надали.
Водночас на каналі тенденційно висвітлюють діяльність мерії. Наприклад, 26 липня вийшов сюжет «Новини з останнього засідання виконкому». Інформація про важливі для містян речі перемежована ущипливими закидами на адресу міської влади з доренківськими інтонаціями. Наприклад, інформацію про хід виконання бюджету міста у новині «оформили» такою підводкою кореспондента: «Бюджет виконують, але борги як були, так і є. Коштів нібито вистачає лише на зарплатню бюджетникам і працівникам КП, та мабуть, і себе улюблених. Адже, як ми знаємо, преміями і доплатами наші топ-владники себе не обділяють». Далі йде інформативна цитата міського голови, яка начебто мала б забезпечувати баланс думок. Але негативна конотація репліки журналіста повністю перекреслює цей псевдобаланс.
Загалом новини про міську владу і все, що на каналі з нею пов’язують, — це тотальне порушення фахових стандартів, що свідчить про замовний характер. Наприклад, у сюжеті «Огляд двох мітингів, що пройшли вихідними у місті», що вийшов в ефір 26 липня, дотримано лише стандарт оперативності. Новина стосувалася двох мітингів, але основними в ньому були пам’ятні заходи до річниці вбивства мера Кременчука. Ведуча каналу «Візит» в цьому сюжеті не раз зловживала узагальненням та використанням оціночної лексики. Наприклад: «Кременчужан абсолютно не хвилюють захмарні тарифи на комунальні послуги, занепад медицини у місті і розкрадання бюджету». Або «На перший (мітинг. — Ред.) у суботу кликала пані із досвідом депутатства у міській раді, на прізвище Гордєєва. Під пекуче сонце опівдні прийшло кілька небайдужих, і чи був сенс робити оголошену заздалегідь ходу від площі Незалежності до будівлі Міськвиконкому, у якому на той час, звісно, нікого не було, то навряд чи. Відтак пообурювалися суто у вузькому колі».
До того ж ведуча озвучила низку тверджень, які не мають ані доказів, ані посилань на джерела: «Натомість біля трьох тисяч людей, за деякими даними, подекуди цілими колективами скликали заможні організатори мітингу-реквієму, що відбувся у неділю. Скликали, і я не боюся сказати, це зі слів багатьох наших джерел, ледь не під розписку».
Порушення стандарту точності тут ілюструє ще одна цитата, де згадуються звинувачувані у вбивстві ексмера: «От тільки якщо сім років немає доказової бази і за ті сім років перевертні у погонах намагалися вибити з кількох невинуватих по черзі зізнання у скоєному, то яке ж це тоді правосуддя? І, вибачте на слові, зігнанням із перевдяганням задля показушної масовості підневільних людей, бюджетників і комунальників, цим теж справу не вирішити».
Фрази ведучої на зразок «Цьогоріч пам’яттю загиблого Олега Бабаєва так перейнялися, що роздрукували портретами убієнного мера сотні білих футболок і заради потужної картинки запустили у небо знімальну техніку» свідчать про тенденційність та упередженість. Окрім того, в сюжеті відсутні інші точки зору і не дуже зрозумілий бекґраунд історії.
До новин з ознаками політичної замовності експерти віднесли три сюжети, в яких критика міської влади виходила за межі припустимої риторики. Загалом же підозрілих сюжетів було п’ять, що становить 16% усіх проаналізованих новин. Один із них — матеріал за 27 липня «Крюківський вагонобудівний завод отримав замовлення від Укрзалізниці». Цікаву економічну інформацію попсував синхрон (єдиний) першого заступника голови Полтавської ОДА, який завершив сюжет словами: «… реальністю в життя і реальністю втілення в життя завдяки зусиллям президента, уряду та особисто голови обласної державної адміністрації Олегу Васильовичу Синегубову».
У цілому ж у новинах каналу повідомили про всі важливі події в період моніторингу. Найбільша кількість новин висвітлювала надзвичайні події, зібрані в дайджест повідомлень поліції, рятувальників та ін. На ці теми припало 19% ефіру. Проте основною тематикою на каналі є міська влада: на теми місцевої політики та суспільного життя, діяльності місцевої влади та комунальних проблеми вийшло загалом 11 сюжетів. Ще три сюжети стосувалися медичної тематики, по одному припало на події спорту й культури. На каналі також вийшло два сюжети на релігійну тематику (це єдиний серед полтавських каналів, де торкалися цієї теми).
Про те, що до якості новин «Візиту» зауважень багато, свідчить результат оцінювання їхньої відповідності стандартам інформаційної журналістики. Показник порівняно низький — 3,88 бала.
Окрім низьких показників дотримання стандарту повноти інформації, тут забагато оціночних суджень, безпідставних узагальнень і висновків журналістів. Вони є і в розлогих дикторських підводках, і в текстах журналістів. Тому відокремлення фактів від коментарів бракує майже двом третинам новин.
Візьмімо, наприклад, сюжет за 26 липня «На пам’ятному мітингу вчора одна з промовиць зазначила». Розповідаючи про справу вбитого ексмера Кременчука, журналістка вживає оціночну лексику: «Крім того, минулої п’ятниці прокурор вкотре забажав подовжити життя у неволі трьом кременчужанам, серед яких і директор нашої телекомпанії Олександр Мельник». Бачимо тут і порушення інших стандартів. Кореспондентка каже: «На пам’ятному мітингу вчора одна з промовиць зазначила, що розслідування і суд щодо двох убивств мера і судді відбувається однобоко». Хто ця промовиця, не сказано. Або ж візьмімо таке: «Зокрема, ті слідчі, як твердять захисники, вдавалися до тиску та погроз, аби люди, яких, схоже, що призначили на роль обвинувачених, взяли на себе тяжкі злочини». Хто ці слідчі?
Ще один зразок порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів — цитата журналістки з матеріалу «Рік тому у Кременчуці після раптового звільнення із посади директора дитячої юнацько-спортивної школи №2 Віктора Кобзистого розгорівся справжній скандал». Оцінюючи, як діяла в конфліктній ситуації міська влада, кореспондентка говорить: «Втім, наші владники давно навчилися майстерно обходити закони, а тому швиденько реорганізували установу, схрестивши, так би мовити, легкоатлетів із конями, і тимчасово призначили на керівну посаду Станіслава Шеляпина, який раніше вже обіймав посаду директора».
Наступним прикладом висвітлення роботи мерії з численними оціночними судженнями є сюжет «Огляд ситуації щодо непрацездатності у Кременчуці», що вийшов в ефір 27 липня. Журналісти каналу бездоказово стверджують, що на мітинг-ходу до річниці загибелі Олега Бабаєва зігнали місцевих безробітних, які стоять на обліку в міському центрі зайнятості. Саме з цього вони і починають сюжет і відразу порушують ще й стандарт достовірності, не називаючи джерела оприлюдненої інформації: «… Величезне людське море, три тисячі кременчужан, і я не дарма звертаю вашу увагу на цю цифру, бо саме стільки, три тисячі кременчужан, сьогодні перебувають на обліку у центрі зайнятості, як безробітні». Далі кажуть таке: «І влада міста, яка так завзято вміє організовувати підневільний люд комунальних підприємств заради власного піару на чужій пам’яті, аж ніяк не хоче так же браво піаритися на створенні нових робочих місць у Кременчуці». Є й цілком адекватна частина сюжету, в якій ідеться про кількість людей на обліку в центрі зайнятості і розповідь представниці центру про ситуацію з безробіттям у місті.
Утім, порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів є навіть у сюжеті на не пов’язану з мерією загальноукраїнську соціальну тематику «Урядовці вчергове видають за велике досягнення індексацію пенсійних виплат» Тут диктор у підводці мовить таке: «Урядовці вчергове видають за велике досягнення індексацію пенсійних виплат». А кореспондентка домальовує картину: «У Кременчуці близько 42 тисяч пенсіонерів, і більшості, щоб вижити, доводиться рахувати буквально кожну пенсійну копійчину».
Показовий також величезний сюжет про похорон «Миколи Гусева, відомого у Кременчуці екскомсомольського лідера», якого також характеризують так: «… експерший секретар міського комсомолу радянської епохи 70–80-х». У підводці йдеться, що «серед сотень його різних добрих справ на благо міста, у якому він обрав для себе жити, особливе місце посідає історія з приїздом до Кременчука чи не найвідомішого артиста радянської епохи поета і барда Володимира Висоцького».
Власне, в день прощання з діячем радянської доби транслюють записане з ним рік тому інтерв’ю про зірваний концерт і підпільний квартирник співака. А закінчується сюжет «поверненням» на похорон, де з’являється «присутній на похованні експрокурор Полтавської, Донецької і Харківської областей Володимир Кривобок», який «у далекі 70-ті був другим секретарем міського комсомолу. Своїм обранням тоді і своєю подальшою долею завдячує виключно Миколі Гусеву. Каже, це саме він розгледів мене, тоді простого працівника ДБК». З огляду на декомунізацію поява такого матеріалу на українському телебаченні виглядає дещо дивно.
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.