КЖЕ висловила публічний осуд виданню «Хвиля» за матеріал про «українську жінку»

Комісія з журналістської етики 26 липня висловила публічний осуд інтернет-порталу «Хвиля» за матеріал від 12 липня 2021 року Всеволода Непогодіна «Украинская женщина как убийца семьи».

КЖЕ поскаржилися, що матеріал дискримінує людей за ознакою статі, гендерної ідентичності, містить сексизм тощо. Шефредактор порталу Юрій Романенко відкинув звинувачення, зазначивши, що на сайті «стоять абсолютно різні точки зору на абсолютно різні теми».

Комісія зафіксувала в матеріалі порушення пункту 9 Кодексу етики українського журналіста (факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного).

«Автор робить безпідставний висновок, нібито рівень освіти сучасних жінок набагато нижчий, ніж у попередніх поколінь: "При совке женщина стояла у кульмана в НИИ или делала расчёты в КБ", — зазначається у висновку. — Матеріал не містить згадок про будь-які експертні дослідження, які би підкріплювали сказане автором. Посилання на джерела заміняють посилання на досвід друзів автора ("Постсоветская женщина слишком материальна. У меня полно друзей-холостяков и все они счастливые люди") або особистий досвід ("С украинской женщиной семью построить практически невозможно. Одинокий мужчина может быть легко счастлив и без высоких доходов")».

Також у КЖЕ сказали, що матеріал порушив пункт 15 Кодексу етики українського журналіста (ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання).

«Автор публікації прагне довести чи то читачам, чи то сам собі, нібито сучасні українські жінки не заслуговують на шлюб через свою "паразитарную сущность" та низький інтелектуальний рівень. Характеризуючи жінок, журналіст використовує образливі вислови, порівняння з примітивними організмами: "примитивные потребительницы", "примитивное млекопитающее" і навіть "узколобые жлобихи", — розповіли в Комісії. — Публікація містить чи не весь спектр шкідливих гендерних стереотипів та зразків сексизму. В образливій формі автор критикує зовнішність жінок, коло інтересів, освіту, професію, захоплення. Матеріал підкріплює суспільні упередження, відповідно до яких жінка повинна бути "жіночною", елегантною, скромною в побуті, зручною, готовою до обслуговування чоловіка та інших членів сім'ї, не зазіхати на гаманець чоловіка, не мати особливих матеріальних запитів, при цьому займатися духовним розвитком і вміти підтримати інтелектуальні розмови. Жінок, які не відповідають цим вимогам, автор образливо, часом нецензурно, критикує та навіть закликає до насильства над ними. Водночас планка вимог до чоловіків у зазначеному матеріалі встановлена на максимально низькому рівні. Говорячи про стосунки чоловіка й жінки, журналіст демонструє зверхність до жінок та поблажливість – до чоловіків».

Комісія з журналістської етики дійшла висновку, що редакція свідомо пішла на публікацію матеріалу, який дискримінує жінок, культивує негативні гендерні стереотипи, містить прямі образи, сексизм і ненормативну лексику. 

Публікація проілюстрована відеозаписом розмови головного редактора «Хвилі» Романенка з автором. «Під час інтерв’ю журналіст не переривав співрозмовника, коли той припускався дискримінаційних висловів, не давав своєї оцінки почутому і не коментував порушення етичних стандартів. Комісія робить висновок, що редакція свідомо пішла на публікацію матеріалу, який ображає значну частину аудиторії», — уточнили в КЖЕ.

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям:

1. Не поширювати ідеї, які несуть загрозу насильства, дискримінації за статтю, мовою, расою, релігією, національністю, регіональним чи соціальним походженням або політичними уподобаннями.
2. Не використовувати сексуальний образ жінок та чоловіків, якщо це не пов’язано з темою публікації.
3. Приділяти увагу питанням про права жінок, гендерну рівність, проблеми домашнього насильства, представленість жінок у політиці, місцевому самоврядуванні, спорті, армії тощо.
4. Вживати фемінітиви при позначенні людини за ознакою професії, посади чи виду занять, якщо йдеться про жінок.
5. Звертати увагу навіть на дрібні чи «побутові» прояви сексизму, які через ЗМІ поглиблюють дискримінацію в суспільстві за ознакою статі.

Нагадаємо, у травні 2021 року координатор проєктів ОБСЄ в Україні повідомив, що в Україні видали порадник «Як наблизити свою редакцію та контент до гендерної чутливості».

Фото: Хвиля