Мовний омбудсман пояснив, чому нові поправки щодо закону про мову телебачення та рекламу порушують регламент Ради
Мовний омбудсман пояснив, чому нові поправки щодо закону про мову телебачення та рекламу порушують регламент Ради

Мовний омбудсман пояснив, чому нові поправки щодо закону про мову телебачення та рекламу порушують регламент Ради

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 12 липня пояснив, що поправки до законопроєкту №5551-2 «Про внесення змін до закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини», якими пропонують відтермінувати норми про українську мову в теле- та кіновиробництві, порушують регламент Верховної Ради, тому не можуть бути розглянуті ані Бюджетним комітетом, ані на парламентському засіданні.

«Внесення зазначених пропозицій та поправок до законопроєкту № 5551-2 не відповідає визначеній Регламентом Верховної Ради України процедурі, – уточнив омбудсман. – Відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроєкту, який готується до другого читання, "можуть вноситися лише до того тексту законопроєкту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою України за основу". Також зазначені пропозиції та поправки стосуються внесення змін до закону України "Про телебачення і радіомовлення" у частині, зміни щодо якої не приймались Верховною Радою України за основу, а також не відповідають предмету правового регулювання самого законопроєкту № 5551-2».

Кремінь також розповів, що, окрім виведення з-під дії закону про мову реклами на телебаченні, передвиборчої агітації, демонстрування фільмів та серіалів українською мовою, ці правки пропонують повернути російську мову в освітній процес та скасувати штрафи за порушення мовного закону в сфері послуг.

«Маємо бути напоготові, щоб не допустити прихованих маніпуляцій із законодавством, які можуть призвести до створення для громадян України додаткових обмежень за мовною ознакою», – зазначив він.

Як писав ДМ, 12 липня народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович та депутат від «Голосу» Ярослав Железняк  повідомили, що до законопроєкту №5551-2 «Про внесення змін до закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини» внесли поправки, якими пропонують відтермінувати норми про українську мову в теле- та кіновиробництві. За їх даними, 14 липня Комітет з питань бюджету має розглянути відповідний документ. Народний депутат від «Слуги народу», голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що не знає про цю ініціативу. 



Нагадаємо, народні депутати від «Слуги народу» Микита Потураєв та Євгенія Кравчук 24 травня 2021 року зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт № 5554 «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». 28 травня інший депутат від «Слуги народу» Олександр Санченко зареєстрував у парламенті альтернативний проєкт закону № 5554-1.

Депутати пропонують відтермінувати набуття чинності ч. 6 ст. 23 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна. Ця норма має набути чинності 16 липня 2021 року. Натомість Потураєв та Кравчук пропонують, щоб вона набула чинності «через два місяці від дня відміни карантину», який запровадили з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що для переходу на трансляцію відеопродукції виключно українською мовою треба створити певні економічні стимули для теле- та кіновиробників. За словами депутата, як стимул для українських кіновиробників, обговорюють пільги в оподаткуванні. Він уточнив, що можливий законопроєкт про економічні стимули для виробників українського відеоконтенту – від художніх до телефільмів та серіалів – наразі існує «на рівні базової ідеї». 1 червня народні депутати не включили до порядку денного сесії законопроєкти №5554 та №5554-1.

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко підтримав ідею відтермінувати початок дії окремих статей мовного закону, які стосуються обов'язкового дубляжу фільмів українською мовою.

Медіагрупи та продакшени підтримали ці законопроєкти. Водночас виробники контенту закцентували увагу на частині проєктів законів, у якій йдеться про безперервний режим функціонування теле- та кіновиробників. Натомість кінематографісти, журналісти та представники телеіндустрії України закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкти.

14 червня представники політичної партії «Європейська солідарність» та громадські активісти зірвала засідання Комітету гуманітарної та інформаційної політики. Вони влаштували акцію протесту під стінами будівлі, де знаходиться парламентський Комітет, з метою зірвати позачергове засідання, на якому, за їх словами, планувалося вивести телебачення з-під дії закону про мову. Голова Комітету Микита Потураєв зауважив, що від фракції «Слуга народу» немає жодних пропозицій по скасуванню закону про забезпечення функціонування української мови як державної, який був ухвалений в 2019 році.

Фото: Дивосвіт

Теги по теме
Верховная Рада Новости Кино депутат Инфопространство нардепи украинское кино кинопроизводство
Источник материала
loader
loader