Історичний тиждень — так би його могли назвати новинарі низки каналів. Адже що не день — то історична подія: перемога української збірної з футболу та вихід у чвертьфінал, ухвалення закону про деолігархізацію в першому читанні, визнання кримських татар корінним народом України, запуск ринку землі. Останньому раді, втім, були не всі.
День Конституції
З урочистого і святкового дня стартував інформаційний тиждень. У випусках очікувано згадували хроніки ухвалення Конституції та давали спогади політиків, дотичних до цього процесу. Канали Віктора Пінчука ICTV та СТБ більше, ніж на решті каналів, уваги приділили Леоніду Кучмі. Тут є дві зрозумілі причини: за президентства Кучми була ухвалена Конституція, а власники медіахолдингу — його родина. Тому канали Пінчука приділяють надмірну увагу президентові, нагадуючи про його подвиги й замовчуючи негативні події часів його президентства. Про одну з таких подій варто було згадати цього тижня: Верховний суд залишив чинним довічний вирок Олексію Пукачу у справі про вбивство Георгія Гонгадзе. Сам же Пукач не раз натякав на причетність до цього злочину тодішніх президента Леоніда Кучми та спікера парламенту Володимира Литвина. Із восьми каналів у вибірці «Детектора медіа» про справу Пукача змовчали другого липня ICTV, СТБ та «Україна».
Також до Дня Конституції на «Україні» та «Інтері» поширили заяви про важливість основного закону від Петра Порошенка. На «Україні» принагідно пропіарили «двічі прем’єра» Арсенія Яценюка. На Першому незалежному поширили заяви Вадима Рабиновича особисто та партії «Опозиційна платформа — За життя». В цих заявах скаржилися на нібито порушення Конституції через утиски свободи слова та переслідування політичних опонентів. «Детектор медіа» пояснював, чому закриття каналів Медведчука не є утисками свободи слова.
Цього ж дня під офісом президента відбувалася акція протесту, формальним приводом для якої стало інтерв’ю Володимира Зеленського, в якому він нібито зізнався (так вважають в опозиції; в Офісі президента запевняють, що нічого нового президент не сказав) у тому, що зірвав операцію із захоплення «вагнерівців». Учасників акції у прямому включенні з місця подій на 5 каналі назвали представниками «місцевих осередків партії "Європейська солідарність" та "Демократична сокира"». Решта каналів акцію не висвітлювала.
Ринок землі
З 1 липня в Україні запрацював ринок землі. З цією подією активізувалися давні критики земельної реформи. Найактивнішими в цьому були представники «ОПЗЖ» та їхні партійні осередки.
У випуску 1 липня на «Інтері» спробували розповісти про земельну реформу спершу з коментарями урядовців та фермерів, але вирішили акцентувати: «Влада сподівається отримати до двох мільярдів доларів від земельної реформи, а ось люди, які власне працюють на цій землі, до відкриття ринку ставляться неоднозначно та з пересторогою». Одразу за цим сюжетом дали коментарі Наталі Королевської, яка розповідала, що ринок землі означає «грабунок суверенітету», та Юрія Бойка, який скаржився, що землі з держрезерву кудись «зникли» (достатнього бекґраунду для правильного розуміння цього твердження в новині не дали). На Першому незалежному коментував цю тему також Вадим Рабінович, який стверджував, що земельну реформу втілили: «... чтобы отчитаться перед Вашингтоном, перед МВФ, перед Соросом». А це, нагадаю, системно повторювані тези проросійської пропаганди. У наступні дні представники «ОПЗЖ» й далі повторювали, буцімто ринок землі вб’є дрібне фермерство та позбавить незаможних громадян можливості мати землю у власності.
Крім представників «ОПЗЖ», проти ринку землі в новинах виступала також Юлія Тимошенко, заяви якої транслював також «Інтер». Під час поїздки на Тернопільщину вона просила людей не продавати свої паї: «Ми просимо: потримайте ці паї, не продавайте. До тих пір, поки не зміниться ця влада і не буде побудована нормальна система». Щоби фермери не піддавалися тезам маніпуляторів, на «UA: Першому» протягом тижня виходив спецпроєкт із розбором, як же насправді працюватиме ринок землі.
Політичний тиждень був насичений рішеннями: 1 липня ухвалили в першому читанні закон про деолігархізацію та про корінні народи. Останній критикувала «ОПЗЖ» в новинах на «Інтері» та Першому незалежному, синхронно із заявами Путіна звинувачуючи владу в дискримінації росіян.
Футболоманія
Активізацією політичного піару позначився вихід України у чвертьфінал чемпіонату Європи з футболу. ICTV і СТБ по разу, а канал «Україна» навіть двічі у випусках розповідали, що Зеленський запустив флешмоб на підтримку національної збірної, до якого долучилися відомі люди.
Не лише Зеленський, а й Порошенко в ефірі новин свого 5 каналу підтримував збірну. 30 червня в сюжеті про реакції вболівальників на «історичну футбольну перемогу» серед мемів із соцмереж та добірок відеореакцій ніби випадково затесався Петро Порошенко, який разом із дружиною стежив за грою у фан-секторі. «Неймовірно фантастична атмосфера. Така потужна молитва за нашу перемогу, що важко це собі уявити», — виголосив лідер «Європейської солідарності» на камеру.
Попри активний політичний тиждень, соціальні теми були в пріоритеті у новинах «України», СТБ та «1+1», політичні теми — на «Інтері», 5 каналі та Суспільному, добірка надзвичайних подій та пригод суттєво переважала серед інших тем на Першому незалежному і несуттєво переважала у випусках ICTV.
У новинах і далі велику увагу приділяли перебігу вакцинації. А от інцидент на Вінниччині не став гарячою новиною. Йдеться про смерть чоловіка в день, коли він вакцинувався. Чи винна у смерті чоловіка вакцина, встановить спеціальна комісія. Новини, які про це розповідали, намагалися триматися балансу й не давати однозначних висновків. На «Україні» сказали, що Міністерство охорони здоров’я не пов’язує смерть із вакцинацією, а на «1+1» нагадали про компенсацію за інвалідність чи смерть у результаті вакцинації. На Першому незалежному сказали: «У Міністерстві охорони здоров’я повідомили: оскільки людина померла за чотири години після щеплення, випадок зареєстрували як несприятливу подію після імунізації»; і не сказали, що попередньо це не пов’язують напряму, лише додали, що стан решти вакцинованих із цього флакона «стабільний». Одразу після цієї новини ведуча від себе, без посилання на експертів чи бодай політиків, назвала темпи вакцинації «повним провалом».
Проблемні підбори
До футбольної перемоги в новинах додалася й армійська зрада. Спершу соцмережі, а потім і політиків та новинарів збурило взуття на підборах, у якому військовослужбовиці тренуються до параду. Поки новинарі розповідали про реакцію народних депутаток, серед яких напрочуд активною була зазвичай мовчазна й нечасто згадувана в новинах заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, спілкувалися з військовими експертами, ветеранками та ветеранами і, власне, майбутніми учасницями параду, на «1+1» принесли у студію «ті самі» туфлі. «Ми це зробили. Нам вдалося добути одну пару оцих туфель мого зовсім не дитячого солідного розміру. І вже скільки, от майже 40 хвилин, як я в них веду ефір і до ефіру готувалася», — розповіла ведуча Лідія Таран. Далі у студії шість хвилин спілкувалися хірургом-ортопедом, аби з’ясувати, у чому марширувати безпечно, а в чому — ні.
Не лише токшоу, а й новини все більше перетворюються на перформанс, а ведучі «1+1» все частіше звертаються до прийому «реквізит у студії». Пару днів до того, після перемоги української збірної, у студію запросили фітнес-тренера і футбольного тренера, які не словом, а ділом пояснили, як працює та сама маєчка-девайс, яку після переможного голу продемонстрував Артем Довбик. Поки фітнес-тренер біг на доріжці, ведуча та інший тренер обговорювали, які метрики збирає цей пристрій, як він працює і чи зручний. «Я би й сама могла, але в мене дуже, бачиш, високі підбори і довгі штані», — пояснила Лідія Таран, чому не вона стала учасницею експерименту в прямому ефірі. І хоч він зайняв майже дев’ять хвилин ефірного часу, деякі питання, наприклад, із якого матеріалу виготовлено цей трекер, лишилися без відповідей.
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».