На Буковині сьогодні святкують Івана Купала

Історія святкувань створювалась тисячоліттями, але традиції не змінювались. Обряд Купала - одне з найбільших літніх свят не тільки в Україні, а й у багатьох європейських народів: midsommar (середина літа) - у шведів , Saint Jeans (Святого Жана) - у французів , flakagajt (день полум’я) - у албанців , sobotka - у поляків , kresu den (вогняний день) - у словенців , Яновден - у болгар , Івана Купала - у східних слов’ян.

- Купальське свято приходились на час літнього сонцестояння, його відзначали вночі проти 24 червня за старим (проти 7 липня за новим) стилем. Час літнього сонцестояння – це той період коли сонце стоїть найвище над землею північної півкулі. Це період найбільшого буяння природи, найбільшої взаємодії всіх стихій, звичайно, це час коли найвища трава, той період, коли все повертається від буяння та розквіту до часу коли вже будуть збирати урожай, - розповідає етнограф і народознавець Ростислав Шевченко. – Саме в день літнього сонцестояння найдовший день і найкоротша ніч. В цей час наші предки хотіли наповнитися природньою силою, від якої вони були завжди залежні, з якою вони завжди жили і прагнули жити в мирі, злагоді. Свято Івана Купала дивним чином єднає давні історичні природні надбання наших предків і християнське свято народження Іоанна Хрестителя, який хрестив Ісуса Христа в річці Йордані й ось це єднання історичного надбання давньої минувшини і християнської традиції, підштовхує до нашого єднання, до порозуміння, до пошуку єднання з природою, злагоди в родині, в Україні.

Проте не всі сприймали та визнавали це свято. У ХVIII столітті з’явилася низка документів, які свідчать про запеклу боротьбу церковної та світської влади з купальським обрядом. Наприклад, 1719 року гетьман Війська Запорізького та голова козацької держави в Лівобережній Україні Іван Скоропадський видав указ «о вечерницах, кулачных боях, сборищах под Ивана Купала и проч.», який надавав право фізично карати (в’язати, бити киями ) та відлучати від церкви усіх учасників купальських ігрищ, або у 1769-го Катерина ІІ видала указ про заборону свята. Та попри всі заборони характер народних обрядів виявимся міцнішим.

Обряди, які ми знаєм сьогодні, видозмінювалися за радянських часів. Язичницькі традиції тісно переплелися з народним фольклором і обрядами і збереглися в наш час. Найпоширеніші з них - це плетіння вінків дівчатами і пускання їх на воду, вшановування купальського деревця хороводами , розпалювання багаття та стрибання через вогонь, ритуальна купіль , спалювання або потоплення деревця, спалювання кулів соломи чи опудала, влаштовування ритуальної вечері. І тому стародавнє поклоніння стихіям і природним явищам трансформувалося в красиве і веселе свято.

Ворожіння на Івана Купала

Пошук папороті був найголовнішою традицією Купальської ночі. Ця рослина розквітає один раз на рік – лише в ніч свята. Люди вірили, що якщо знайти папороть в ніч на Івана Купала, то можна стати щасливим і багатим.

Раніше молоді дівчата з ранку вирушали в ліс, збирали трави й квіти, робили з них вінки, створювали букети, розкладали в будинку. Люди вірили, що природа в цей день оживає, набуває особливі цілющі властивості та служить оберегом для людини.

Особливою магією володіють ворожіння на Івана Купала. У ніч на Івана Купала незаміжні дівчата плели вінки з польових квітів, трав і ворожили на любов. В середину вінка ставили запалені свічки й пускали його по воді, якщо вінок йшов на дно, то улюблений розлюбив дівчину. Якщо вінок приставав до берега, то в цьому році весілля не буде, а якщо вінок відпливав далеко з незгаслою свічкою — дівчина зустріне свого судженого і її чекає щасливе майбутнє.

Ще один популярний звичай на Івана Купала виглядав наступним чином – дівчата, які мріяли скоріше вийти заміж, в ніч на Івана Купала голяка тричі оббігали житнє поле. Люди вірили, що в цьому випадку наречена присниться своєму нареченому і він обов'язково знайде її.

До традицій та обрядів на Івана Купала можна віднести купання в річці, але чоловікам в цей день необхідно бути дуже обережними. Люди вірили, що в Купальську ніч на берег виходять русалки й спокушають вподобаного ними хлопця. Того, хто піддасться її чарам хвостата красуня могла залоскотати до смерті або назавжди потягти в воду.

Катерина Ксенюк