«Нафтопровід Медведчука» отримає Коломойський?
«Нафтопровід Медведчука» отримає Коломойський?

«Нафтопровід Медведчука» отримає Коломойський?

«Нафтопродуктопроводом Медведчука» може керувати людина Коломойського
Фото: колаж ZN.UA

Є інформація про передачу нафтопродуктопровода «Самара – Західний напрямок» під контроль «Укртранснафті»

Нафтопродуктопровід «Самара – Західний напрямок», який відповідно до санкцій РНБО конфіскований у Віктора Медведчука, може перейти в управління Ігоря Коломойського. Про це пише у статті для «Дзеркало тижня» Олександр Леменов.

Підлеглі найближчого друга Володимира Зеленського – голови СБУ Івана Баканова – зацікавилися нафтопродуктопроводом. Наразі відкрите провадження інтенсивно рухається вперед.

На виконання рішення РНБО 23 лютого Вищий антикорупційний суд (ВАКС) на основі зібраних Службою безпеки України та Національним антикорупційним бюро (НАБУ) доказів наклав арешт на частину магістрального нафтопродуктопроводу стосовно незаконного вибуття з держвласності. Майно, що входить до цього інфраструктурного об’єкта, мають віддати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Згодом з’явилась інформація про передачу нафтопродуктопроводу під контроль державній «Укртранснафті» задля його збереження. І це насправді тривожний сигнал, бо «труба Медведчука», цілком імовірно, може стати «трубою Коломойського».

Останнім часом цим трубопроводом постачалося дизельне паливо. Експерти оцінювали обсяги до 2 млн тонн на рік, що становить близько 20% українського ринку дизпалива.

У 2015 року розгорівся скандал щодо зміни керівництва «Укртранснафти», нагадує видання. Тоді було звільнено репрезентанта волі олігарха Ігоря Коломойського – Олександра Лазорка. Спочатку останнього відсторонили від посади очільника держкомпанії, яка є оператором нафтотранспортної системи України. Потім його взагалі звільнили й оголосили в розшук. Основною причиною зняття з посади стали маніпуляції з викачуванням технологічної нафти із системи та її розміщення на зберігання на заводах групи «Приват». Попри те, що 100% акцій «Укртранснафти» належать НАК «Нафтогаз України», тоді Коломойський особисто приїжджав захищати «свою» компанію та відстоювати інтереси «свого» менеджменту.

12 лютого 2020 року суд поновив Лазорка на посаді. А через рік РНБО ухвалює низку рішень щодо персональних санкцій проти Віктора Медведчука і його оточення, а також виокремлює частку вищезгаданого нафтопроводу.

Паралельно з цим АРМА оголошує конкурс на управління стратегічним майновим комплексом. Від потенційного управителя вимагаються ліцензія на провадження господарської діяльності з транспортування нафти і нафтопродуктів магістральним трубопроводом, включаючи ліцензію на транспортування нафти і нафтопродуктів магістральним трубопроводом на території України, та відповідний досвід не менш як п’ять років. Тобто тільки «Укртранснафта».

Видання пише, що це не дивно, зважаючи на те, як згустилися хмари над керівництвом Нацагентства, до якого є купа запитань щодо ефективності їхньої роботи, непрозорої кадрової політики, а також проведених обшуків у керівників АРМА.

Стратегічна «труба», яку передають «Укртранснафті», потрібна і державі, і Коломойському. Державно-приватна «Укрнафта» (42% акцій належать олігарху, 50% – державі) – найбільший нафтовидобувач України, який, крім бурових і дозволів на видобуток, володіє ще й найбільшою мережею АЗС у країні.

Крім цього, Коломойський не гірше за державу контролює найбільшого виробника моторного палива в Україні – «Укртатнафту». У держави в цій компанії найбільша частка власності, а у Коломойського своя людина у керівництві та повний контроль над Кременчуцьким нафтопереробним заводом. Без цього НПЗ усі виробничі процеси «Укртатнафти» забуксують на рівному місці.

Інкрустація у паливний холдинг Коломойського діаманта у вигляді «нафтопродуктопроводу Медведчука» за умови, що компанією керуватиме його довірена людина, посилить і зацементує вплив олігарха на паливному ринку України. Коломойсьий забезпечить себе достатніми прибутками, та ще й за рахунок збитків для українських державних компаній, резюмує автор.

Источник материала
loader
loader