Старт вакцинації був найочікуванішою новиною тижня. Новинарі відстежували анонс прибуття, власне прибуття вакцини, перші щеплення та реакції. Триєдиний канал Медведчука («112»+ZIK+NewsOne) збрехав про те, що ВООЗ не рекомендує Covishield, якою почали вакцинувати українців. Справа Стерненка стала другим за популярністю інфоприводом після вакцинації від коронавірусу та посилення карантину через зростання захворюваності. В огляді зосередимося саме на найпопулярніших темах.
На цей тиждень також припала річниця анексії Криму. Але новини на цю тему були млявими: заяви президента про важливість повернення півострова під контроль України, в найкращому разі — хроніка подій 2014 року. Найактивнішими у спілкуванні зі свідками тодішніх подій були ICTV, «Україна» та «UA: Перший».
Телеканал «112» протягом тижня транслював той самий ефір, що ZIK і NewsOne, а 26 лютого замість них з’явився Перший незалежний. Надалі «Детектор медіа» моніторитиме доступні випуски новин Першого незалежного.
Вакцинація: очікування, реальність і фейки
22 лютого у випусках повідомляли про очікуване прибуття вакцини. На 5 каналі знову вирішили покритикувати владу за відтермінування: «Коли в Україні з'явиться вакцина проти коронавірусу, якою саме вона буде і кого вакцинуватимуть в першу чергу? Ці питання вже не перший місяць хвилюють українців, які поки що змушені слухати обіцянки влади, що омріяну вакцину привезуть от-от, треба лише трішки почекати». Також на 5 каналі казали, що ефективність індійського аналогу вакцини ще не досліджена. Натомість у новинах «1+1» наголосили, що ефективність вакцини CoviShield така сама, як її аналога AstraZeneca. На «UA: Першому» конкретизували: «Ефективність, за даними виробника, сімдесят шість відсотків. До цієї вакцини мала зауваження індійська організація з прав пацієнтів India drug action network. Там стверджували, що не закінчено досліджень на громадянах Індії. Виробник пообіцяв зробити це в лютому. Угоду про виробництво вакцини AstraZeneca та Індійський інститут вакцини підписали торік улітку, поки цей препарат не ліцензували в Європі. ВООЗ рекомендує його до екстреного використання, в Україні CoviShield зареєстрували». Решта згадували, що препарати є аналогами, і вказували ефективність AstraZeneca.
23 лютого новинарі звітували про прибуття вакцини та підготовку до старту вакцинації в Києві та шести регіонах. На каналі «Україна» підготували оглядовий матеріал про те, що відомо про отриманий препарат. На СТБ журналіст Борис Сачалко обурювався, що інформація про прибуття вакцини закрита: «Мені здається, коли NASA планувало свій супутник до польоту на Марс, то про це було більше інформації. Про приліт антиковідної вакцини в Україну не відомо практично нічого». Мовляв, відео приземлення вакцини фільмувала пресслужба Міністерства охорони здоров’я, а самим журналістам знімати не дали.
«Між тим індійську вакцину CoviShield не рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я, проте застосовують її в Індії і деяких країнах Азії і Африки», — збрехав ведучий новин на каналах Медведчука. Тезу, що ВООЗ не рекомендує цей препарат, винесли і в анонс, що посилило ефект дезінформації. Джерелом вказали проросійське медіа «Cтрана.UA». «Журналісти посилаються на New York Times, де Covishield назвали лише версією Британської вакцини AstraZeneca для бідних країн», — повідомив ведучий. Але аргументи про позицію ВООЗ та версії вакцини не пов’язані між собою навіть в оригінальній публікації «Страны». Наприкад, на інфографіках NYT про вакцинацію у світі Україна входить до переліку країн, що вакцинується AstraZeneca, як і більшість Європи. Тож очевидно, що індійський та шведсько-британський аналоги вакцини видання ототожнює.
На «Інтері» не спекулювали на ефективності, але виокремлювали інші негативні аспекти. Йшлося, що МОЗ не називає вартості закупівлі та й узагалі: «свою вакцину Індія багатьом країнам просто дарує як гуманітарну допомогу, Україна за неї платить». При цьому замовчується, що «вакцинну дипломатію» Індія практикує здебільшого щодо сусідніх країн, вочевидь у власних геополітичних інтересах. Тож навряд чи Україна мала шанси потрапити в цей перелік. Зрештою, дорікаючи урядові в купівлі нібито безкоштовного, в самих урядовців про причини не розпитують.
24 лютого — очікуваний старт вакцинації. Більшість каналів висвітлювали в репортажному форматі, з коментарями перших вакцинованих медиків, акцентами на урочистій та хвилюючій атмосфері, запевненнями медиків, що вакцинуватися варто, оскільки страшні наслідки ускладнень вони щодня бачать на роботі. На «1+1» та 5 каналі обережно між іншим згадали, що не всі медики готові робити щеплення через брак довіри до вакцини. На СТБ знову наголошували, що процес вакцинації втаємничений, що також могло негативно позначитися на довірі: «Напередодні журналістів не пускали до аеропорту Бориспіль побачити, власне, як прилітає перша партія вакцин. Сьогодні ця броварська районна лікарня єдина, куди нас пустили бодай брифінг зняти, а саму вакцинацію знімала єдина камера Київської обласної державної адміністрації».
Завдяки сюжетам про перші щеплення від коронавірусу активніше представлені Черкаська та Вінницька області, де першими почали вакцинувати медиків. Підвищили свою присутність у новинах регіони, де зросла захворюваність і вони потрапили до червоної зони, — Івано-Франківська та Чернівецька області.
25 лютого, другий день вакцинації. «В одних регіонах наразі черги за ін'єкціями, а десь лікарі відмовляються від індійських уколів. Чому — з'ясовували наші кореспонденти», — повідомили на «Україні». Але в сюжеті лунали голоси медиків, готових вакцинуватися. У наступному сюжеті поспілкувалися з медсестрою із Черкас, яка отримала щеплення однією з перших. Вона запевнила, що попри насичений робочий день на медичній передовій почувається добре й нічого страшного з нею після вакцинації не сталося. У низці матеріалів згадували, що лише двоє з 24 лікарів реанімаційного відділення Олександрівської лікарні виявили бажання вакцинуватися. Але у причини відмови більшість новинарів не заглиблювалася. На «1+1» повідомили, що, за даними МОЗ, вакцинуватися готові 37% медиків в Україні, і така ситуація є типовою і для інших країн. Також цього дня почали вакцинувати військових медиків, про що згадали на 5 каналі та «UA: Першому».
26 лютого в новинах уже почали повідомляти нову статистику — кількість вакцинованих. Попри те, що з’являлися повідомлення про побічні ефекти від вакцини в кількох медиків, у сюжетах наголошували на безпечності вакцинації й давали коментарі самих лікарів про це. На «Інтері» темою сумнівів щодо вакцинації скористалися для піару «Опозиційної платформи — За життя». Депутат Одеської міськради Віталій Саутьонков сказав, що недовіру спричинив сам уряд, бо почав вакцинацію пізніше обіцяного терміну. Його колега Віктор Баранський повторив, що Україна купує вакцину, яку іншим країнам дають безкоштовно.
Загалом «ОПЗЖ» лишається найчастіше згадуваною політсилою в матеріалах з ознаками замовності. На каналі Медведчука й надалі щодня кажуть про нібито закриття каналів через «правду». На початку кожної програми ведучий скоромовкою беземоційно проговорював текст: «За цей час тарифи не зменшилися, зарплати не зросли, а на Донбасі досі стріляють. То чи канали у цьому винні?»
Стерненко: політв’язень vs праворадикал
Протягом тижня кожен канал, крім «каналу Медведчука», бодай раз окреслював, що вирок Стерненку сам підсудний чи його прихильники називають політично мотивованим. А от означення до Сергія звучали кардинально протилежні: на 5-му та «1+1» його внесли до числа політв’язнів, а на каналі Медведчука — до праворадикалів: у справі Стерненка медіа «ОПЗЖ» лишилися послідовними.
23 лютого Одеський суд виніс вирок Сергію Стерненку. Найкоротші повідомлення про це були на ICTV та СТБ. На СТБ в одному двохвилинному матеріалі поєднали інформацію про вирок та акції протесту, зокрема у Львові та Києві. Загалом цей канал демонструє найменшу увагу до політичних тем за даними моніторингів «Детектора медіа». Дещо розлогішим були матеріали на «Україні» та «Інтері». Обидва сюжети завершувалися згадками, що Стерненка також звинувачують у вбивстві, хоча захист доводить, що це було необхідною самообороною.
На каналі Медведчука зробили акцент на деталях кримінальної справи: «Стерненко, за даними слідства, вчинив злочин у квітні 2015 року зі своїм соратником Русланом Демчуком. Відомо, що в Щербича (постраждалого. — Ред.), зокрема, стріляли з травмата, надягли на голову мішок, а плоскогубцями нівечили пальці. Обидва свою провину заперечують і збираються подавати апеляцію». Також у сюжеті показали нібито розмову Стерненка із Зеленським. Але контексту дзвінка не пояснили, із сюжету так і не зрозуміло, хто, кому і для чого дзвонив. Але з посиланням на коментар Юлії Мендель для «Радіо Свобода» спростували, що Зеленському дзвонив Стерненко.
На «1+1» почали з вироку і протесту, зокрема включивши коментар екснардепа Володимира Парасюка на підтримку Стерненка. Далі коротко про протести по всій країні. І пізніше у випуску дали включення з протесту на Банковій, який почався о 20:00, тож редакція спрацювала оперативно. Але включити інформацію акцію в Києві змогли лише у випуски, що виходили після 20:00. Випуск 5-го каналу о 21:00 повністю був присвячений справі Стерненка. Понад 20 хвилин ефіру (це майже половина випуску) на 5 каналі тривало пряме включення з Банкової. Далі репортаж з одеського суду, і знову пряме включення з Банкової. Інших тем у випуску не було. Хоча важливою темою були анонси початку вакцинації від коронавірусу в Україні. Також були трагічні новини з фронту, які не потрапили у вечірній прайм 5-го.
На Суспільному праймові новини виходили вже о 21:00, тому спершу дали включення з протесту, далі репортаж із суду в Одесі, повідомлення про акції в регіонах, окремим сюжетом — про затримання учасників акції в Житомирі. Також у випуску поверталися до включення з Банкової і транслювали відео з акції фоном під час сюжетів на інші теми: «Ми лишаємо це відео на екрані щоб ви могли бачити все як буде відбуватися наживо. Поки ж до інших тем», — пояснила ведуча Анна Чередниченко. Матеріали за темою справи Стерненка становили приблизно третину випуску.
Наступного дня після гучних акцій про справу говорили вже менше. Не висвітлювали протестів на підтримку Стерненка, що відбулися в Києві та регіонах, ICTV, СТБ та канал Медведчука. Агресивними протестувальників зобразили на «Україні», поблажливо висвітлюючи дії поліції: «Хвиля протестів та сутички, які прокотилися Україною через вирок Сергію Стерненку є тиском на суд, заявили в Одеській обласній прокуратурі»; «Мітингувальники намагалися прорватися до офісу президента. Жбурляли у силовиків фаєрами та снігом, у сутичках постраждали 27 правоохоронців, їх ушпиталили з опіками очей та незначними травмами. У відповідь поліцейські застосували сльозогінний газ. Найактивніших 24 учасників сутичок затримали. Опитали у відділку та згодом відпустили».
Подібною була подача на «Інтері»: «Фаєри, сльозогінний газ, димові шашки та десятки постраждалих. Так завершився вчорашній мітинг прихильників активіста Правого сектору Сергія Стерненка», — з цього розпочався сюжет. Зауважмо, що Стерненко вийшов із Правого сектору ще 2017 року, проте згадка про цю організацію у прив’язці до Стерненка може бути додатковим чинником «демонізації останнього. Також у матеріалі давали слово окремим активістам, прокурорам та нардепу від «Слуги народу» Олександру Качурі, який став на захист президента і генеральної прокурорки: «Абсолютно необґрунтованою виглядають заяви пана Стерненка, щодо особистого впливу на цю справу особисто прокурорки Венедиктової та президента Зеленського, які не перебували на своїх посадах у 2015 році, тоді, коли розслідувалися ці кримінальні провадження».
Протести 27 лютого висвітлювали на всіх каналах із вибірки «Детектора медіа». Дуже коротко про акцію повідомили на ICTV та «Україні». На «Україні» одразу після повідомлення дали коментар генпрокурорки, що «справу політизує сам Стерненко». Про це також згадали у бекґраунді сюжету на «1+1», де це виглядало більш збалансовано, бо до того Стерненка назвали політв’язнем.
На «Інтері» робили акцент на агресивних протестувальниках: «Фаєри, димові шашки та ультиматум владі»; «Офіс Генпрокурора — фінальна точка протесту. Тут люди масово запалили фаєри. Закидали будівлю димовими шашками і підривали петарди. Вони вимагали відставки Генпрокурорки Ірини Венедиктової. Акція минула без інцидентів». А канал Медведчука вжив радикальне означення до Стерненка: «У Києві відбувся мітинг прихильників Одеського праворадикала Сергія Стерненка».
На 5 каналі, навпаки, весь сюжет був побудований на підтримці протестувальників, Стерненка кілька разів за кадром і в синхронах називали політв’язнем, а дії активістів згладжували. Наприклад, запалювання димових шашок і петард назвали, «димовим і фаєр-шоу».
Новинарі не надто глибоко розбиралися, хто з ключових політсил на чиєму боці опинився. Що підтримати засудженого активіста приходили нардепи з «Голосу», «Європейської солідарності», «Демократичної сокири» і позафракційний Гео Лерос згадували у сюжеті «UA: Першого». Про активну позицію «Голосу» згадували також на 5 каналі, і побіжно на каналі Медведчука. На 5 каналі лунав коментар нардепа від «Слуги народу» Єгора Чернєва про потребу перезавантаження судової системи. А на «Україні», як ішлося вище, озвучили геть протилежну позицію Олександра Качури. Зрештою, у провладній партії не було єдиної позиції щодо справи Стерненка. Але теленовини на цьому не акцентували увагу.
Загалом активність появи політиків у теленовинах цього тижня була незначною. Найбільш політично одноманітними були новини на ICTV. З усіх політсил у праймових новинах тут згадували тільки «Слуг народу». У трьох із чотирьох згадок фігурував колишній топменеджер компанії «Інтерпайп» Дмитро Кисилевський: у темах захисту інтересів металургійного бізнесу та благодійності цієї самої компанії, яка належить власнику каналу Віктору Пінчуку.
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».