Отруєння Навального та непохитний Лукашенко: головні міжнародні скандали 2020 року
Отруєння Навального та непохитний Лукашенко: головні міжнародні скандали 2020 року

Отруєння Навального та непохитний Лукашенко: головні міжнародні скандали 2020 року

2020 рік запам'ятається нам низкою негативних подій, серед яких – скандали, які з локального рівня переросли у міжнародні. Чого варті лише масові протести у США та Білорусі, чвари навколо пандемії і чергові витівки Трампа й Путіна.

Сайт 24 каналу згадує скандали, які сколихнули світ у цьому непростому для всіх році.

Отруєння Навального

20 серпня 2020 року російського опозиціонера Олексія Навального госпіталізували з літака сполученням Томськ – Москва, який екстрено приземлився в Омську, у реанімаційне відділення місцевої лікарні.

22 серпня опозиціонера перевезли до лікарні Берліна. Уже німецькі військові токсикологи встановили, що Навального отруїли речовиною з групи "Новачок". Тоді канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що політика таким чином намагалися змусити замовкнути.

У німецькій клініці Charite Навальний пробув місяць. Згодом Bellingcat і The Insider (у співпраці з Der Spiegel і CNN) почали розслідування справи, до якого залучили й самого опозиціонера. Так, стало відомо, що ключову роль у виконанні й організації злочину зіграли співробітники спецпідрозділу Інституту криміналістики ФСБ РФ. Розслідувачі також з'ясували, що у спецоперації брали участь щонайменше восьмеро осіб і стежили за опозиціонером вони з 2017 року.

Пізніше Навальному вдалося додзвонитися до одного з причетних до його отруєння – співробітника ФСБ Костянтина Кудрявцева. Опозиціонер представився помічником секретаря Радбезу РФ та вдав, ніби збирає додаткові дані про отруєння за наказом "керівництва".

Кудрявцев зізнався, що Навальний вижив передусім завдяки тому, що літак не долетів до пункту призначення і політика встигли реанімувати – на це не розраховували. А сама отрута була у нижній білизні опозиціонера, тому виконавці злочину були змушені двічі незаконно забирати його речі з лікарні та прати.

Навальний зателефонував своєму вбивці: відео

15 жовтня Європейський союз вніс у чорний список шестеро громадян Росії, пов'язаних з президентом Володимиром Путіним, через спробу вбивства Навального. Також було заморожено активи однієї російської організації – Державного науково-дослідного інституту органічної хімії і технологій. Також ЄС продовжив щонайменше до 16 жовтня 2021 року санкції, спрямовані на боротьбу з використанням і поширенням хімічної зброї.

"Переобрання" Лукашенка

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента, на яких вшосте переміг Олександр Лукашенко. При цьому активісти та громадські організації зафіксували низку випадків вкидання бюлетенів та фактів фальсифікації результатів. Опитування перед виборами показало, що рейтинг Лукашенка – 3% і перемогти повинна була його опонентка Світлана Тихановська.

Це призвело до тривалих масових протестів як у Мінську, так і в багатьох інших білоруських містах. Сотні тисяч активістів було затримано, людей били та закривали у СІЗО – за весь час протестів порушили понад 900 кримінальних справ, загинуло щонайменше 5 демонстрантів.

Лукашенко
Лукашенка називають самопроголошеним президентом / Фото Getty Images

Країни Заходу засудили такі дії білоруської влади, а Лукашенка визнали самопроголошеним президентом і вимагали перевиборів. Він своєю чергою запевняв, що погодиться на повторне голосування, "якщо цього захоче народ". Проте демонстрації тривають досі, а Лукашенко відмовляється скласти повноваження.

6 листопада країни ЄС ввели санкції проти Лукашенка. Пізніше до них приєдналася і Україна.

"Обнулення" Путіна

4 липня набули чинності поправки до конституції Росії, що передбачають, зокрема, "обнулення" президентських термінів Володимира Путіна. Перед цим, у кінці червня, було проведено загальноросійський референдум щодо зазначених поправок. Проте, як зазначали незалежні спостерігачі, супроводжувався він низкою порушень та прямими фальсифікаціями.

Самі поправки передбачали перерозподіл повноважень між гілками влади у РФ та посилення повноважень президента. Зокрема, й зазначене "обнулення" термінів, завдяки якому він може висувати свою кандидатуру на двох наступних президентських виборах. Таким чином Путін зможе керувати Росією до 2036 року.

Трамп і його небажання віддавати владу

Джо Байден став переможцем виборів президента у США, які відбулися у листопаді. Однак тут теж не обійшлося без скандалу: нинішній американський лідер Дональд Трамп не бажає так просто прийняти поразку, вважає себе переобраним президентом і вже вкотре вимагає перерахунку голосів.

Так, 21 грудня виборчий штаб Трампа звернувся до Верховного суду США з проханням переглянути результати виборів у Пенсильванії (ключовий штат). На думку представників штабу, тут були можливі фальсифікації через велику кількість голосів, надісланих поштою: деякі з них мали незначні відхилення, як відсутня дата чи зворотня адреса на конверті. Проте Байден все одно перемагає на виборах, навіть у випадку перегляду результатів у Пенсильванії.

Трамп
Трамп не бажає визнавати поразку / Фото Getty Images

Перед цим Верховний суд США відхилив позови кількох штатів, очолюваних республіканцями, про скасування результатів виборів уТехасі, Мічигані, Вісконсині, Пенсільванії і Джорджії.

Загалом за Джо Байдена та Камалу Гарріс проголосували 306 вибірників, за Дональда Трампа й Майка Пенса – 232. Інавгурація Джо Байдена відбудеться 20 січня 2021 року.

Іран збив цивільний літак та перешкоджає слідству

8 січня 2020 року в Ірані розбився пасажирський літак авіакомпанії МАУ (рейс PS752) – його збили зенітною ракетою невдовзі після вильоту з Тегерану. Загинули 167 пасажирів та 9 членів екіпажу.

Офіційний Тегеран три дні заперечував ракетний удар, але зрештою визнав "людську помилку", яка призвела до цієї трагедії, та пообіцяв виплатити компенсації загальною сумою 200 мільйонів євро.

Однак 9 грудня стало відомо, що Іран відкликав пропозицію щодо виплат сім'ям загиблих в авіакастрофі. Причиною стало те, що ці гроші збиралися з фонду нацрозвитку країни – це викликало внутрішні дискусії в іранському суспільстві. Переговори щодо суми компенсації Україна з іранською стороною ще не проводила.

Крім того, українське слідство досі не отримало обіцяних Іраном матеріалів та доказів у справі.


Що відомо про авіакатастрофу в Ірані / Інфографіка сайту 24 каналу

Заборона абортів у Польщі

22 жовтня Конституційний суд Польщі обмежив право жінок на аборт. Тут визнали неконституційним положення, що дозволяє переривати вагітність, якщо зафіксовано вроджену інвалідність плоду (раніше 98% абортів у країні робили саме з цієї причини). Так, тепер аборт дозволяється лише у випадку згвалтування, інцесту, або якщо існує загроза життю та здоров’ю матері.

Це спричинило масові протесті як у Польщі, так і в інших країнах – на знак підтримки польських жінок. Рішення суду засудив і Європарламент, зазначивши, що воно "ставить під загрозу здоров'я і життя жінок".

Президент Анджей Дуда пообіцяв внести до Сейму пропозиції, які передбачають винятки у разі так званих летальних дефектів плоду. Однак не тоді, коли діагностовано, наприклад, синдром Дауна.

"Black lives matter"

Хвилю протестів у США під лозунгом "Black lives matter" спричинило вбивство поліцейськими афроамериканця Джорджа Флойда у Міннеаполісі 25 травня 2020 року. У мережі з'явився ролик, у якому бачимо, як правоохоронець притиснув коліном до землі шию чоловіка, якого заарештували за те, що той нібито був під дією наркотиків. Флойд неодноразово повторював фразу "Я не можу дихати" і за 8 хвилин помер.

Відео затримання Флойда поліцією:

Чотирьох офіцерів, причетних до вбивства, звільнили. А по всій країні розпочалися масові мітинги за права темношкірого населення і проти свавілля поліції, які супроводжувалися погромами поліцейських відділків та сутичками з правоохоронцями. Останні у відповідь застосовували хімічні газові бомби та стріляли по демонстрантах гумовими кулями. У великих містах при цьому фіксували масові випадки мародерства, вандалізму та підпалів. З обох сторін десятки людей постраждали та загинули.

Протести підтримали і у низці інших країн світу, де громадяни виходили на вулиці, виступаючи проти расизму.

Заборона в'їзду для хасидів

Пандемія цього року порушила і священну традицію брацлавських хасидів – відзначати іудейський Новий рік (Рош га-Шана) в Умані. Свято припало на середину вересня. Уряд України прийняв рішення закрити кордони на в'їзд для іноземців на цей період, мотивуючи це передусім ускладненням ситуації з COVID-19 в країні. Влада Ізраїлю таке рішення підтримала.

Паломники намагалися перетнути українсько-білоруський кордон – фото з кількома тисячами хасидів, які ночують просто неба з надією таки потрапити в Україну, опублікували низка світових ЗМІ. Однак винятків зроблено не було і всі віряни зрештою повернулися до своїх країн. Так, замість десятків тисяч хасидів, які щороку приїздять на могилу цадика Нахмана, у 2020 в Умань змогли потрапити лише близько 2000 осіб – які приїхали завчасно. Спільноту це неабияк обурило.

Пандемія COVID-19 та звинувачення в бік Китаю

Оскільки коронавірус, що став причиною пандемії і, як наслідок, економічної кризив світі, з'явився у Китаї, владу саме цієї країни стали звинувачувати у спробах приховати інформацію тоді, коли масового поширення хвороби ще можна було уникнути.

Зокрема, такі закиди неодноразово лунали з боку США. Так, президент Штатів Дональд Трамп заявляв, що його адміністрація має намір притягнути Китай до відповідальності за поширення COVID-19. На думку американського лідера, Пекін не зробив нічого для того, щоб зупинити розповсюдження хвороби. Не виключав Трамп і введення санкцій у разі, якщо Китай не співпрацюватиме зі Штатами у розслідуванні причин виникнення та поширення вірусу. А також вимагав фінансової компенсації від КНР у випадку, якщо причину буде доведено.

коронавірус
Китай звинувачують у приховуванні вірусу до його масштабного поширення / Фото Getty Images

Держсекретар США Майк Помпео своєю чергою заявляв, що Китай мав би виплатити $9 трлн компенсації за, на той момент, 300 тисяч смертей внаслідок COVID-19.

У КНР всі звинувачення називають безпідставними. Однак держава, як стало відомо на початку грудня, готується відновити імідж за допомогою поставок сотень мільйонів доз вакцини від вірусу до інших країн. Китай, зокрема, у жовтні приєднався до ініціативи COVAX, мета якої – сприяти швидкому та справедливому розподілу вакцини від COVID-19 в усіх країнах.

Тож наразі, як зазначають експерти, Пекін сподівається, що світ перестане звинувачувати КНР у розповсюдженні вірусу, а натомість оцінить внесок країни у подолання пандемії.

Раніше Китай уже робив спробу покращити репутацію, надаючи іншим державам маски та інші необхідні для боротьби з поширенням вірусу засоби. Однак це не увінчалося успіхом – не всі надані Китаєм товари були достатньо якісні.

Теги по теме
Коронавирус Владимир Путин Новости Китай Новости политики Дональд Трамп Протесты в Беларуси Статьи Публикации
Источник материала
loader
loader