Капітуляція Вірменії? Що відбувається в Нагірному Карабасі та вплив угоди на конфлікт
Капітуляція Вірменії? Що відбувається в Нагірному Карабасі та вплив угоди на конфлікт

Капітуляція Вірменії? Що відбувається в Нагірному Карабасі та вплив угоди на конфлікт

Конфлікт у Нагірному Карабасі почав розгортатися з новою силою. Азербайджан, РФ та Вірменія підписали мирну угоду, в якій йдеться про припинення вогню та введення російських миротворців. Однак такий хід подій не сподобався вірменському суспільству, тому в Єревані спалахнули масові протести.

Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян назвав це рішення складним. Підписати угоду підштовхнуло те, що азербайджанські війська почали активно просуватися в Нагірному Карабасі.

– Я ухвалив рішення після того, коли армія тривалий час стверджувала про необхідність такого кроку. Армія говорила, що треба зупинитися, є певні проблеми, для вирішення яких або не видно перспектив, або ресурси для їхнього вирішення вичерпані, і маємо проблеми, – зазначив Пашинян.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що рішення про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі стало капітуляцією Вірменії.

– Можна сказати, що ми підписали максимально вигідний нам документ, Пашинян його підписав. Іншого шляху не було. По суті, визнання поразки – це капітуляція у війні, зазначив Алієв.

Читайте: Президент Вірменії дізнався про мирну угоду з преси

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в регіоні будуть присутні і турецькі військові. Однак в МЗС РФ спростували цю інформацію та опублікували повний перелік пунктів мирної угоди.

Головні пункти у мирній угоді:

  • Припинення вогню о 00.00 10 листопада, вірменські і азербайджанські війська зупиняються на зайнятих позиціях.
  • Агдамський район повертається Азербайджану до 20 листопада 2020 року.
  • Уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабасі і вздовж Лачинський коридору РФ розміщує свій миротворчий контингент – 1960 військовослужбовців зі стрілецькою зброєю, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спеціальної техніки.
  • Росія розгортає свій миротворчий контингент паралельно з виведенням вірменських збройних сил. Термін перебування миротворчого контингенту – 5 років з автоматичним продовженням на чергові 5-річні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить за шість місяців до закінчення терміну про свій намір припинити застосування цього положення.
  • Вірменія до 15 листопада 2020 року повертає Азербайджану Кельбаджарський район, а до 1 грудня 2020 року – Лачинський район. Лачинський коридор, який буде забезпечувати зв’язок Нагірного Карабаху з Вірменією, але не буде зачіпати місто Шушу, залишається під контролем миротворчого контингенту РФ.
  • Обмін військовополоненими, заручниками та іншими утримуваними особами і тілами загиблих.

Протести у Вірменії

Вірменська громада виступила проти мирної угоди, яку підписав прем’єр-міністр з РФ та Азербайджаном.

10 листопада демонстранти захвалили будівлю парламенту і побили спікера Національних зборів Арарата Мірзояна. Політика госпіталізували.

Опозиція вимагає відставки влади через підписання угоди. Також опозиція буде шукати шляхи розірвання угоди.

Мирна угода – чи капітуляція це для Вірменії

– У цій ситуації Росія посилює свій вплив в регіоні, вона вводить своїх миротворців і тепер контролюватиме ситуацію зсередини. І ще я хотів би відзначити вплив цієї війни на події в Україні.

Це показує Україні та Європі, що існують не тільки дипломатичні шляхи вирішення ситуації на Донбасі, а й військові. Раніше це продемонструвала Хорватія, і ось зараз цю операцію повторив Азербайджан, – розповідає політолог Олег Пономар.

Також він зазначив, що протести та захоплення парламенту в Єревані – не вплинуть на геополітичну ситуацію.

Якщо говорити про підсумки підписання мирної угоди, то в цій ситуації посилився Азербайджан.

– Азербайджан показав, що на пострадянських просторах можливі блискавичні та точкові військові дії. Туреччина посилила свій вплив у регіоні. Росія дещо посилилася, але не програла це точно, відносно програла Вірменія. Але я б не сказав, що це капітуляція, але це все-таки поразка, – розповів політолог.

Конфлікт у Нагірному Карабасі

Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває вже не одне десятиліття. Цей регіон, в якому проживає багато етнічних вірмен, за часів СРСР входив до складу Азербайджанської РСР. Наприкінці 80-х років минулого століття вірменські сили за підтримки Єревану взяли контроль над Нагірним Карабахом. З тих пір і почалося активне протистояння між Вірменією та Азербайджаном.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі почалися масштабні протистояння між Азербайджаном і Вірменією. Міноборони Азербайджану заявило, що збройні сили Вірменії обстріляли позиції їх армії. У відповідь прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що атаку почали азербайджанські військові.

На початку жовтня сторони домовилися про припинення вогню, яке почало діяти 10 жовтня. Припинення вогню оголосили заради обміну військовополоненими і тілами загиблих. Однак у цей день обидві сторони заявили про запеклі бої.

Багато експертів зазначали, що це спланована операція Азербайджану, в якій Вірменії складно протистояти через нерівні військові сили.

Чому РФ впливає на конфлікт

Вірменія та Росія входять до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Згідно з ним, в разі агресії проти одного члена альянсу інші мають допомогти. Крім того, на території Вірменії розташована 102 російська військова база.

Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян звернувся до Москви за допомогою. Проте РФ дала зрозуміти, що зобов’язання щодо захисту союзника не розповсюджуються на Карабах. 

Роль Туреччини у конфлікті у Нагірному Карабасі

Анкара звичайно підтримує Баку. Країни входять до однієї мовної групи, в Туреччині живе велика азербайджанська діаспора. Також обидві країни відносять себе до мусульманського світу.

Теги по теме
Россия Армения Азербайджан
Источник материала
Упоминаемые персоны
loader
loader