40% українських онлайн-медіа демонструють прозорість своїх даних – дослідження ІМІ
40% українських онлайн-медіа демонструють прозорість своїх даних – дослідження ІМІ

40% українських онлайн-медіа демонструють прозорість своїх даних – дослідження ІМІ

Станом на серпень 2020 року вже 40% загальноукраїнських онлайн-медіа демонструють прозорість своїх даних.

Відкритість онлайн-медіа ринку зросла на 12% порівняно з даними дослідження ІМІ минулого року.

Інститут масової інформації провів щорічне дослідження прозорості новинних вебсайтів.

Дослідження охоплювало такі аспекти, як 1) публікація на сайті інтернет-видання контактних даних редакції, 2) імені головреда або особи, відповідальної за контент, і 3) даних про власника (кінцевого бенефіціара) онлайн-видання.

Для дослідження були дібрані найпопулярніші онлайн-медіа за відвідуваністю сайтів (за даними Similar Web, oкрім агрегаторів, які не розміщують власних новин).

40% українських онлайн-медіа демонструють прозорість своїх даних – дослідження ІМІ - Фото 1

Переважно відкритими вважаються сайти інтернет-видань, на яких оприлюднено дані за всіма трьома критеріями (контакти, головред, кінцевий бенефіціар).

Зокрема, до цієї категорії потрапили ті, хто повноцінно оприлюднив дані за двома з них, а за третім – частково.

До таких інтернет-видань належать: "Ліга", "Дзеркало тижня", НВ, "Економічні новини", "Фокус", "Факти", "КП в Украине", "Сегодня", ZIK, 24 канал, ТСН, "Букви", "Апостроф", "Голос", "Обозреватель", Укрінформ, РБК-Україна, "Страна", УНІАН та "Українські новини".

Це 40 % усіх онлайн-медіа, що потрапили до нашого моніторингу.

Відкритістю середнього рівня характеризуються такі сайти, які у вихідних даних опублікували половину або ледь більш ніж половину досліджуваної інформації (ця група медіа охоплює як випадки лише часткового опублікування даних щодо кожної категорії, так і повне оприлюднення даних за однією з категорій в той час за однією з інших дані повністю відсутні): "Українська правда", "Цензор", "Гордон", "Політека", "Знай", "Вголос", "Газета.

ЮА", "Главком", Радіо Свобода, "Захід.

ТВ", Громадське ТБ, Прямий, "Вести", УНН, Інтерфакс, "Подробности".

Загалом це 46% досліджуваних сайтів.

Переважно закритими виявилися такі сайти: української служби ВВС, "Багнет", "Антикор", "Коментарі", "Слово і діло", що загалом становить 10% досліджуваних медіа.

Вони оприлюднили повністю дані лише в одній досліджуваній категорії, цілком проігнорувавши інші, або частково оприлюднили дані в якихось двох категоріях із трьох.

Ще два популярні інтернет-видання цього року виявилися тотально непрозорими, не оприлюднивши ані своїх адрес / телефонів, ані головних редакторів, ані володільців, – "Кореспондент" і From-UA.

Останнє видання перебувало в цій категорії й минулого року, а от "Кореспондент" явно погіршив свої показники, вочевидь, прибравши із сайту наявну там раніше інформацію.

Контактні дані дозволяють зв'язатися з редакцією в разі потреби.

Ми досліджували наявність адреси місцерозташування редакції, номера телефону та адреси електронної пошти.

Надання можливості заповнити на сайті форму для звернень традиційно не враховувалася як така, що не дає доказів надсилання звернення.

Як уже випливає зі сказаного вище, узагалі не оприлюднили контактних даних "Кореспондент" і From-UA.

Оприлюднили їх неповністю такі медіа, як українська служба ВВС, "Багнет", "Антикор", "Коментарі", "Хвиля", "Слово і діло", "Букви", "Вести", "Гордон", "Цензор" та "Українська правда" (22% з усіх).

Решта сайтів (74%) повністю розмістили в себе контакти.

Прізвище та ім'я головного редактора або іншого керівника редакції (чи її підрозділу, який наповнює сайт) важливі навіть із погляду довіри до редакції та її продукту.

Оригіналами в цій частині дослідження виявилися видання "Телеграф", "Антикор", "Знай" та "Політека", які оприлюднюють на сайтах імена журналістів та керівників підрозділів (наприклад, редакторів новин), але не керівника ЗМІ загалом (головреда чи т.

Важко повірити, що такий керівник у них відсутній узагалі й ті рішення, які в інших редакціях ухвалюють їхні керівники, у цих вирішуються на постійних нарадах чи голосуванням.

Імовірно, що єдиноначальність і в таких редакціях існує, але особа "начальника" не оприлюднюється, тому ці редакції були зараховані до таких, що оприлюднили відомості про власне керівництво лише частково.

Натомість на сайті каналу 112 вказано лише топменеджерів самого телеканалу без зазначення відповідального за контент вебсайту, що також є неповним оприлюдненням інформації.

А на сайті Укрінформу прізвище гендиректора можна знайти, лише зарившись у копії документів агентства, залиті на сайт.

Загалом це 12% з усіх досліджуваних сайтів.

Оприлюднили імена своїх головредів такі видання: "Економічні новини", "Фокус", "Факти й коментарі", "Дзеркало тижня", Інтерфакс, "Хвиля", ЗІК, "Букви", "Апостроф", "КП в Україні", "Голос", "Українські новини", УНН, "Вести", "Сегодня", УНІАН, "Ліга", "Гордон", "Новое время", "Цензор", вебсайт каналу 24, "Оглядач", РБК, ТСН, "Страна", "Українська правда" (загалом – 52%).

Багато медіа "спіткнулися" на цьому параметрі й тримають особу свого керівника в секреті.

Й серед них є не лише такі тотально непрозорі видання, як "Фром-ЮА" та "Кореспондент", а й сайти, зокрема, прозорих в інших аспектах медіа: "Вголос", "Газета.

ЮА", "Главком", "Захід.

Нет", Радіо Свобода, "Слово і Діло", "Коментарі", "Багнет", сайти Прямого каналу, Суспільного, Громадського ТБ, "Еспресо.

ТВ", ICTV, Newsone, "Подробностей" та української служби ВВС.

Це 36% усіх досліджуваних.

Кінцевих бенефіціарів оприлюднено на сайтах багатьох онлайн-медіа (якщо виданням володіє уряд або громадська організація і про це зазначено на сайті, то це також зараховувалося як повна відкритість).

Очікувалося, що вебсайти всіх телеканалів міститимуть дані про їхніх бенефіціарів (як того вимагає закон про ТБ і РМ), але виявилося, що такі є лише на сайтах ICTV, News.

One, Прямого, "Еспресо.

ТВ", Громадського, 24, ZIK.

Також бенефіціари були оприлюднені на сайтах "Букви", "Апостроф", "Укрінформ", "Вголос", "Оглядач".

Сумарно це становить лише 24% з досліджуваних видань.

Натомість жодної інформації, що хоча б опосередковано виводила на власника, не оприлюднили також 24% видань, а саме: "Українська правда", "Кореспондент", "Цензор", "Гордон", "Вести", УНН, "Хвиля", From-UA, Інтерфакс, "Коментарі", "Антикор", "Багнет".

Більш-менш задовільна ситуація в 52% видань, які хоч десь на сайті (не завжди в роділі "Про нас" тощо) зазначили юридичну особу.

Маючи її найменування, за Реєстром юросіб, ФОПів та громадських формувань, який Мін'юст розмістив у відкритому доступі в інтернеті, можна знайти й бенефіціара.

У підсумку станом на сьогодні ринок інтернет-медіа в Україні лишається радше непрозорим, ніж прозорим.

Дані про власників переважно недоступні на самих вебсайтах, і їх ще треба вміти пошукати в реєстрах.

Водночас експерти ІМІ фіксують прогрес у прозорості інтернет-ЗМІ на рівні 10% порівняно з даними минулого року.

На думку експертів ІМІ, якщо інтернет-ЗМІ декларують свою чесність та неупередженість, вони також мають сумлінно і прозоро інформувати громадськість про свою структуру власності й демонструвати чесність та відкритість і щодо самих себе.

Теги по теме
Другое
Источник материала
loader
loader