Мирна "Автономна зона" у місті Сіетл не протрималась довго: всередині почалася стрілянина з жертвами. Поліції міста довелося вирішити питання раз і назавжди.
Як в Сіетлі закінчила існування "Автономна Зона"
Те, що "Автономна Зона" не протримається мирною довго, стало зрозуміло майже відразу після її створення. І якщо вдень там було переважно спокійно, то вночі на вулиці лунали постріли та гинули люди. Після кількох таких діб мер Сіетла Дженні Дуркан різко змінила ставлення до автономного кварталу. 24 канал розповідає деталі.
Якщо спочатку вона захищала право людей та називала їх дії "патріотичними", то тепер наказали поліції увійти всередину та "зачистити" її від протестувальників. Під час операції щонайменше 31 людина була заарештована.
Щоправда, мер наполягала, щоб поліція не висувала кримінальних звинувачень проти затриманих, якщо вони не вчинили серйозних злочинів. Було складено протоколи на 65 порушень закону, серед них: агресивні напади, один підпал, бродяжництво, крадіжки, один викрадений транспорт, одне згвалтування, пограбування та інші.
То як цей район перетворився з мрії жити без поліції у одне з найстрашніших місць у мегаполісі? Спочатку була зміна назви: з "Автономної Зони" на "Окупаційний протест". Але він, щоправда, залишився у колишніх межах шести кварталів. Очільниця поліції Кармен Бест сказала CNN, що шкоду цій частині міста заподіяли "неймовірну", її підлеглі мали всю ніч прибирати вулиці.
Головним завданням було забрати назад Східний поліцейський відділок, який копи покинули на вимогу протестуючих (у іншому разі, ті погрожували його спалити – 24). Його захопили "за 30 хвилин", вся територія була звільнена десь за годину рано вранці.
"Те, що сталося на цих вулицях за останні тижні – беззаконня, неприйнятне та брутальне", – підкреслила очільниця поліції міста. Копи бачили, як кілька машин без номерів кружляли довкола, коли поліція увійшла до району. Люди всередині, як вважають копи, мали при собі зброю.
Бест була вражена кількістю графіті, знищення об'єктів власності та сміття. Невдовзі після створення автономної частини Сіетлу, там почали стріляти та вбили двох хлопців, поранивши ще трьох людей. Інцидентів із застосуванням вогнепальної зброї нарахували аж п'ять. У одному з них, джип "Черокі" просто зрешетили кулями.
Вночі у цьому районі ставало небезпечно / Фото KING5
Район став притягувати безхатьків з усього міста, а коли сонце сідало за обрій, ситуація ставала набагато більш напруженою. До того ж, люди не виказували бажання покинути зону протесту найближчим часом.
"Обставини, що погіршились та постійне насилля із застосуванням вогнепальної зброї змусили нас негайно відреагувати на загрозу публічній безпеці. Ми не могли б її покращити, допоки ці люди не залишили район", – пояснила мер Дуркан. Незважаючи на "зачистку, протести на пагорбі продовжуються.
Дехто пройшов маршем до будинку мера міста, а інші – до багатого району Вандермере, вимагаючи зменшити на половину фінансування поліції. Втім, мер Дуркан поки що зменшила бюджет копів лише на 5%.
Повернення поліції не гарантує спокій
Спецтехніка розчищає дорогу у Автономній Зоні / Фото KUOW
Ідея спільноти без адміністрування її з боку поліції провалилася і якщо хтось захоче повторити, поганий приклад Сіетлу буде перед очима. Особливо, якщо спільнота не буде вдаватись до подолання бідності, хоча б всередині, пише Vox. Навіть якщо спочатку все було мирно, як перші тижні автономного існування.
Протести, скоріш за все, продовжаться, бо мільйони американців лишилися без роботи і гнів залишається на вулицях. Навіть на фоні епідемії коронавірусу, у якій США лідирує за числом нових випадків.
У Портленді, Річмонді та Філадельфіі протестуючі спробували зробити щось схоже на "Автономну Зону" Сіетлу. Навіть в Нью-Йорку велика група людей зайняла частину парку, поліції теж довелося "зачищати" парк, стикаючись зі спротивом.
В самому Сіетлі боротьба може перейти у більш політичну площину в рамках акцій протесту, закликів до політиків та інших заходів.
Ціна питання:
- 100 млн з бюджету міста буде виділено для інвестицій у громади людей кольору;
- 5 млн для літнього навчання темношкірих мешканців міста;
- 20 мійльонів доларів буде забрано у поліції та переведено на інші потреби.
Місцеві жителі кажуть, що навіть якщо поліція повернулася на вулиці, навряд стане безпечно. Ба більше, люди тепер побоюються можливої помсти з боку поліцейського департаменту. "Якщо вони виженуть цих людей, тоді так, я буду почуватися безпечніше. Але це не гарантія", – сказала Vox анонімно жінка, яка живе у районі.
Старі травми
Сіетл має давні проблеми з расизмом, вони почалися ще наприкінці 1930-х років, а у 1965 році стався перший організований протест проти дій поліції: люди ходили за патрулями поліції та фіксували всі їх двії проти темношкірого населення (так звані "патрулі свободи"). Поліція Сіетлу знаходиться під федеральним наглядом з 2012 року через кілька інцидентів з вбивством людей копами.Автономія Сіетлу: уроки на майбутнє
Напис на асфальті: "Люби свого сусіда" та копи / Фото KUOW
Медіа порівнюють протести в Сіетлі та рух Occupy, але перший вже програє через наявність смертельних випадків, хоча Occupy теж звинувачувався у сексуальних домаганнях (в Сіетлі один такий випадок був зупинений прямо в процесі, додає Vox).
Що пішло не так
Нестача центрального лідерства призвела до нездатності залишити "Зону" мирною. Не було головного голосу, не було плану, а на авансцені були люди, які навіть не жили у цьому районі. Риса, що типова для американських протестів, де активну участь у мародерстві та сутичках з поліцією, відігравали зовсім не місцеві жителіі.Occupy мав "команду безпеки" з волонтерів, яка гасила конфлікти. Сіетл мав лише озброєних людей, які могли не пустити в Зону, але вночі там звучали постріли. Організація волонтерів теж була, але не спрацювала, вияснив Vox.
Бізнеси на пагорбі були змушені винаймати озброєну охорону, щоб захищатися від можливих нападів. "Можливо, через рік, ми подивимось і скажемо – не треба було забирати гроші у поліції", – кажуть місцеві. Й додають: "Потрібні реформи, а не охорона зі зброєю, тоді всі активи залишаться в місті".
Як було сказано вище, жодних програм з покращення життя району не було запроваджено, жодних довготривалих інвестицій не було обіцяно. Як і у випадку з Occupy, "Автономна Зона" стала експериментом, що провалився, але такий шлях до справжніх реформ та переосмислень відносин спільноти та поліції. Втім, поки що життя без копів не видається можливим і дуже швидко виходить з під контролю.