Трагедія чи перемога: ще один погляд на легендарний бій під Крутами

• 1Українська армія розвалюється на шматки
• 2До добровільної мобілізації закликали студентів
• 3Нерівні бої та зрада
• 4Полон у більшовиків, тортури і розстріл
• 5Їм вдалося зробити необхідне – призупинити наступ більшовиків

Виконане бойове завдання із дуже обмеженим ресурсом, у надзвичайно складних умовах та проти відчутно більших сил ворога. Ось, що таке бій під Крутами і саме розмова про нього у такому контексті дозволить не змарнувати пам'ять про цей вчинок. Детальніше про це – читайте у програмі "Нація героїв" на 24 каналі.

Українська армія розвалюється на шматки

Кінець 1917 – початок 1918 року. Радянсько-українська війна вже йде повним ходом, а влада УНР все ще намагається переконати себе, що це не війна зовсім. Через бездарне керівництво українська армія розвалюється на шматки, а більшовицька під командуванням Михайла Муравйова підбирається усе ближче до Києва.

Більшовицька армія була під командуванням Муравйова / Скриншот з програми

До добровільної мобілізації закликали студентів

Тож у столиці до добровільної мобілізації закликали студентів – ймовірно, найбільш патріотично налаштованої верстви населення.

• Зі спудеїв сформували дві сотні, і незадовго одну з них відправили для захисту залізничної станції Крути – менш як за 200 кілометрів від Києва.
• Разом із ними туди ж попрямували бійці куреня юнкерської, тобто військової школи імені Богдана Хмельницького під командуванням досвідченого ветерана першої світової Аверкія Гончаренка.
• На загал – приблизно 600 зовсім молодих бійців, до яких згодом приєдналися ще кілька десятків із вільних козацьких загонів. 

Вони розпочали підготовку позицій, організувавши примітивні окопи, що могли захистити від куль лежачого. Українці мали лише 16 кулеметів, одну гармату і обмаль набоїв.

Аверкій Гончаренко командував силами УНР у бою під Крутами / Скриншот з програми 

Нерівні бої та зрада

Більшовицькі загони чисельністю переважали оборонців Крут принаймні у 5 разів. Михайло Муравйов навіть не намагався вигадати ефективну стратегію взяття станції, а просто кидав одна за одною хвилі своїх червоногвардійців під кулі. Аверкій Гончаренко згодом згадуватиме, що більшовики нехтували навіть найпримітивнішими засобами безпеки, пручи немов на забій.

Відбивати ці атаки українцям успішно вдавалося більше десяти годин. Утім, ще серйозніші проблеми виникли за спиною. У Ніжині полк з гордою назвою імені Тараса Шевченка, що до того просто відмовлявся виступити проти більшовиків, вирішив узагалі перейти на бік останніх. Розуміючи неминучість удару в спину, Аверкій Гончаренко вирішив відступити з Крут.

Полон у більшовиків, тортури і розстріл

Утім, у сутінках одна чота зі студентського куреня заблукала та потрапила у полон більшовиків. Приблизно 30 юнаків спочатку стали жертвами тортур, а згодом потрапили під розстріл. Так червоногвардійці мстили за свої втрати на станції – приблизно 300 загарбників склали голови під Крутами. Перед тим, як віддати життя, 20-річний український гімназист Григорій Піпський почав співати "Ще не вмерла Україна" – і решта хлопців підтримали його.

Григорій Піпський – один зі страчених під Крутами студентів / Скриншот з програми

Їм вдалося зробити необхідне – призупинити наступ більшовиків

Попри відступ, кілька сотень юнаків змогли зробити під Крутами саме те, що було потрібно – призупинити наступ військ Муравйова. Значна частина тих, хто воював на станції, незабаром приєднається до гайдамацького кошу Слобідської України Симона Петлюри і допоможе придушити більшовицьке повстання у Києві. Усе це дасть необхідний час для того, аби влада УНР змогла підписати Берестейський мир з центральними країнами, що вперше за кілька століть дасть Україні правовий статус на міжнародній арені.

Сам же бій під Крутами стане воєнною легендою, справжня цінність якої буде відчутною за багато років по тому. Зрештою, завдяки саме таким прикладам сучасна російська агресія в Україні немає ані шансу на успіх.