Протягом останніх 10 років багато країн відмовилось від впровадження другого рівня пенсійної системи. Аргументів на користь впровадження загальнообов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи в Україні немає, наразі.
Таку думку висловив 24 каналу економічний експерт Віктор Скаршевський.
При запровадженні другого рівня пенсійної системи постає питання – куди вкладатимуться ці гроші? За оцінками експертів йдеться про приблизно 100 мільярдів гривень, які матимуть недержавні пенсійні фонди.
В нас немає фондового ринку. Є лише два варіанти – депозити в банках та ОВДП. Все! Промисловість, розвиток економіки через Фондовий ринок – в Україні таких інструментів немає. Це проблема не лише пенсій чи пенсійних фондів, а загальноекономічна. Адже у нас дуже примітивна економіка,
– зауважує Віктор Скаршевський.
Українська економіка сировинна з двома видами експорту продукції – аграрна та металургійна, яка складає 70% всього українського експорту. Якщо впроваджувати другий рівень в запропонованому вигляді, це ще більше натисне на бізнес, який чесно працює і стимулюватиме його перехід в тінь. Адже тіньовий бізнес податки не платить.
"У нас й без того дуже високе навантаження на фонд заробітної плати. А тут ще хочуть його підвищити. Запропонованим законопроєктом пропонують взяти 2% у роботодавців і 2% у працівника. Зараз не на часі такі ініціативи. Це підтверджує економічно-фінансовий аналіз та досвід східноєвропейських країн (Польща, Чехія, Естонія)", – переконаний Віктор Скаршевський.
Наразі немає чітких аргументів (фінансових, економічних, соціальних), які б переконали в необхідності упровадження другого рівня і що це вирішить проблему депопуляції України. Адже накопичувальний рівень – перерозподіл грошей, а не створення нових доходів. Якщо у нас буде низька зарплата, то будуть й низькі пенсії.
У бідній економіці високих пенсій не може бути, за визначенням. Це лише погіршить економічно-фінансову ситуацію та не вирішить проблему,
– вважає Скаршевський.
Пенсіонери в Україні мають малі виплати / Фото 24 каналу
Актуальним є й питання довіри. У нас кожні 5-6 років відбувається економічна криза. Як зауважує експерт, ці кризи запрограмовані, адже українська економіка аграрно-сировинна і залежить від зовнішньо-економічної кон'юнктури на цих ринках. А вона завжди або зростає, або падає, бо циклічна. Наша економіка дуже маленька і вона чутлива до цього. Тому відбуваються інфляції, девальвації, різке зростання безробіття тощо.
Якщо економіка не розвивається, не створюються нові робочі місця та немає притоку робочої сили, то пенсійна система не працюватиме. Це проблема не лише України, а багатьох країн світу.
На жаль, проблеми запрограмовані, а інструментарій, завдяки якому пропонується їх вирішувати, поки відсутній.