Арешти та тримання під вартою – ці заходи застосовують до осіб, які можуть втікти від слідства чи зашкодити оточуючим. При цьому, органи правопорядку не можуть просто так взяти і закрити особу в слідчому ізоляторі. Для цього їм потрібен дозвіл суду.
Суд мав би захищати громадян від незаконного затримання та застосовувати тримання під вартою до підозрюваних у злочині, щоб вони не втекли від слідства. Проте в українських судах все часто навпаки. Про це йдеться у відеоблозі "Честь і НЕчесть" на 24 каналі.
Нещодавно ми розповідали про суддів Сливу, Фрич та Юрдигу, які відпустили бойовика Володимира Цемаха – важливого свідка у справі збиття малазійського "Боїнга". А той пізніше втік на територію Росії.
30 березня Печерський суд Києва відмовив у задоволенні клопотання прокурорів про тримання під вартою працівника Київського управління поліції Артема Єльцова.
Його підозрюють в тому, що у 2014 році ініціював кримінальні провадження щодо 3 учасників Революції Гідності – "за участь у масових заворушеннях та опір міліції."
Надалі їм обиралися запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Їх відпустили лише через чотири місяці, після втечі Януковича, "у зв'язку з відсутністю складу злочину".
За словами Єльцова і його захисника, з 18 по 20 лютого 2014 року на вулиці Грушевського міліціонери затримали кількох людей з битами і кийками, якими вони билися з міліцією. А Єльцов просто виконував свої службові обов'язки.
Хронологія подій Революції Гідності / Інфографіка 24 каналу
Нещодавно прокуратура вирішила ініціювати щодо поліцейського кримінальне провадження по цілому переліку злочинів, зокрема йдеться про зловживання владою, притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності та фасильфікацію доказів.
Єльцов досі працює в органах правопорядку і мав би добре знати українське законодавство. Проте сам ухилявся від утримання підозри, не з'являвся на допит та до суду, відключав телефон.
Через це прокурорам довелось отримувати дозвіл в суду на затримати Єльцова та привід до суду щоб рознлянути питання про обрананя запобіжного заходу. Прокурори боялись, шо поліцейський може перховуватися або тиснути на свідків.
25 березня суддя Віталій Писанець дав дозвіл на затримати та привід до суду Єльцова. Цікаво, що за поліцейського одразу вступився заступник голови АП часів Віктора Януковича Андрій Портнов. Він пообіцяв захистити Єльцова та надав адвоката.
Премію "НЕчесть тижня" отримав суддя Віталій Писанець
30 березня Писенець розглянув клопотання прокуратури про взяття Єльцова під варту. Нагадаємо, на це засідання його довелось приводити силою. І попри ризик, що Єльцов і далі переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, Писанець дозволив його відпустити.
Вірніше, він відмовив у клопотання прокуратури. Сам Портнов одразу в телеграм-каналі почав вихвалятись тим, що допоміг поліцейському. Премію "НЕчесть тижня" отримує слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Віталій Писанець.
Честь тижня
Активісту Максиму Корнієнку виплатять компенсацію за незаконний адміністративний арешт. Його арештували за законну відеозйомку в залі суду. Він пробув в ізоляторі 9 днів, поки це рішення не скасувала апеляція.
Суддя Уханьова отримала за це путівку на навчання до Національної школи суддів від Вищої ради правосуддя і нагороду "НЕчесть тижня" від Фундації DEJURE.
Максим Корнієнко натомість отримає 90 тисяч гривень компенсації. Таке рішення нещодавно ухвалили судді Харківського апеляційного суду Віктор Яцина, Ірина Бурлака та Олександр Хорошевський.
На початку 2020 року рішенням Фрунзенського районного суду Харкова його позов задовольнили частково, але Державне казначейство подало апеляцію. Судді першої і апеляційної інстанції зазначили, що вирішити оптимальний розмір компенсації важко.
А тому керувались висновками психолога та Постановою пленуму Верховного суду. В результаті судді вирішили, що пропорційною стражданням активіста буде компенсація в розмірі 90 тисяч гривень. Звісно, рішення ще потрібно виконати.
Премію "Честь тижня" отримала колегія суддів з Харкова
Премію "Честь тижня" отримує колегія суддів Харківського апеляційного суду Віктор Яцина, Ірина Бурлака та Олександр Хорошевський за компенсацію моральних збитків активісту за незаконний адміністративний арешт.
Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.