27 квітня, 2020, 11:29.
Портников Віталій.
.
Очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров заявив, що не очікує ніяких результатів від майбутньої віртуальної конференції міністрів закордонних справ країн “нормандського формату”.
Цікаво в цьому випадку відповісти на питання - а навіщо взагалі Росія погодилася на проведення такої конференції?.
Відповідь на нього можна знайти в роз'ясненнях того ж Лаврова, які він дав під час програми російського Першого каналу “Велика політика”.
Міністр закордонних справ Росії підкреслив, що ні про який саміт керівників країн “нормандської четвірки” в Берліні не може бути й мови, поки Україна не буде виконувати домовленості, які досягнуті під час саміту в Парижі.
Навіть не самі домовленості, а бажання Кремля, які Лавров називає домовленостями.
Проведення самітів “нормандської четвірки”, як відомо, є прекрасним засобом тиску на Володимира Зеленського.
Недосвідчений український президент досі – якщо судити з його висловлювань в недавньому фільмі, присвяченому річниці перемоги на виборах глави держави - вважає розморожування самітів своїм великим досягненням.
Зеленський ніяк не може зрозуміти, що самітів не було не тому, що цього не прагнув Порошенко, а тому, що цього не бажав Путін.
А Путін не бажав зустрічей тому, що для нього вони цікаві лише в разі готовності української сторони до капітуляції.
Порошенко не хотів капітулювати - з ним не зустрічалися.
Напередодні зустрічі в Парижі з'явилася надія на капітуляцію Зеленського - з ним зустрілися.
Зеленський не став капітулювати - ні про які зустрічі і мови бути не може.
Якщо Зеленський хоче зустрічатися з Путіним - нехай навіть і в “нормандському форматі” - він повинен, на думку Лаврова, виконувати побажання Москви.
Перше - це, як не парадоксально, перестати розраховувати на “нормандський формат”.
Лавров кілька разів обурено говорив про те, що Київ чомусь вважає цей формат “єдиним каналом по мінським домовленостями”.
А який тоді є ще формат? А простий - прямі переговори Зеленського з “главами народних республік”, “діалог” Києва з маріонетковою владою.
Саміт в “нормандському форматі”, за версією Лаврова, це зустріч, на якій Меркель, Макрон і Путін повинні погодитися з домовленостями Зеленського, Пасічника і Пушиліна.
А нетямущі українці “вважають, що у них є Росія як країна-агресор, а Франція і Німеччина допомагають Україні змусити Росію виконати все те, що має виконувати сама Україна в прямому діалозі з Донецьком і Луганськом”.
Лаврова це бісить.
Друге - внести до українського законодавства “особливий статус Донбасу на постійних засадах”.
Це класична вимога Кремля - перетворити Україну на федерацію, дати можливість окупованим територіям диктувати всій країні вибір зовнішньополітичного вектору і моделі розвитку.
Путін хоче, щоб Україною керували не з Києва, а зі Сталіно і Ворошиловграду, а маріонетки зі Сталіно і Ворошиловграду в усьому слухалися ляльководів з Москви.
Третя вимога - прибрати з переговорного процесу віце-прем'єра Олексія Резнікова, який “перетворив роботу в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи на “повний саботаж”.
Тобто Резніков не допускає обговорення в Мінську конституційних змін за російським зразком і потребує модернізації самих Мінських угод.
Тому його потрібно замінити переговорником, який буде влаштовувати Москву.
Зауважимо, що Лавров жодного разу в негативному контексті не згадав главу офісу президента України Андрія Єрмака, робота якого в Мінську вже привела до серії скандалів і непорозумінь.
Це - тільки початкові вимоги до Зеленського.
Якщо він почне їх виконувати, з'являться нові.
У будь-якому випадку потрібно розуміти просту річ: для Росії мир - це беззастережна капітуляція ворога.
І поки Зеленський повністю і без всяких своїх умов не капітулює перед Путіним, не буде ані миру на Донбасі, ані результатів роботи в “нормандському форматі”.