Найважливіші новини за неділю, 16 лютого в Україні:.
Затримання "смотрящего" Януковича.
У неділю, 16 лютого, КОРД провів у Києві спецоперацію з затримання кримінального авторитета Євгена Анісімова, якого 6 років шукав Інтерпол.
У чому підозрюють Анісімова.
Затриманого підозрюють у незаконному зберіганні та переробці зброї, організації так званих кримінальних "сходок" та координації діяльності злочинних груп, учасники яких скоювали тяжкі злочини.
Його звинувачують у порушенні одразу шести статтей Кримінального кодексу України:.
вимагання – карається позбавленням волі до 12 років з конфіскацією майна;.
привласнення та розтрата чужого майна – до 12 років за ґратами;.
відмивання незаконних доходів – до 15 років за ґратами;.
створення злочинної організації – до 12 років за ґратами;.
незаконне поводження зі зброєю – до 7 років за ґратами;.
незаконне виготовлення вогнепальної зброї – до 7 років за ґратами.
Важливо! У випадку доведення вини підозрюваного за кількома статтями Кримінального кодексу України, передбачені кожною з них покарання не сумуються.
Затримання Анісімова КОРДом: дивіться відео.
Що відомо про Євгена Анісімова?Євген Анісімов народився 1975 року (44 роки) у Запоріжжі.
Вів свою діяльність ще з 90-их, спочатку як звичайний рекетир, а згодом як керівник одного з найбільших в Україні кримінальних угруповань.
Псевдо "Анісімов" доволі популярне в українських кримінальних колах, а сам Анісімов є організатором одного з найбільших в Україні кримінальних угруповань.
У часи президентства Віктора Януковича він був "смотрящим" у Запорізькій області.
А конкретно – займався "кришуванням" місцевих бізнесменів та розбирався з неугодними.
Секретар РНБО Данілов в Ірані.
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов з 15 по 17 лютого перебуває з робочим візитом в Ірані.
У неділю, 16 лютого, він вшанував пам'ять українців, які загинули в авіакатастрофі літака МАУ.
Данілов разом з послом України в Ірані Сергієм Бурдиляком поклали квіти на місце трагедії українського літака.
Данілов вшанував пам'ять загиблих українців в авіакатастрофі МАУ.
Олексія Данілова запросив до Тегерану секретар Вищої ради нацбезпеки Ірану Алі Шамхані, аби спільно розслідувати збиття українського літака авіаперевізника МАУ.
Данілов закликав продовжити спільну українсько-іранську співпрацю для того, аби прискорити завершення справи.
Що відомо про авіакатастрофу МАУ в Ірані: головне.
Літак авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" впав невдовзі після вильоту вранці 8 січня.
На його борту були 179 людей: 167 пасажирів та 9 членів екіпажу.
Серед них – 11 українців.
Ніхто із них не вижив.
Іран офіційно визнав, що його військові випадково збили літак 11 січня – лише через 3 дні після катастрофи.
Відповідальність за злочин взяв на себе Корпус вартових ісламської революції.
Президент Ірану Хасан Рухані попросив вибачення перед українцями за катастрофу та запевнив у справедливому розслідуванні аварії.
19 січня тіла загиблих українців повернули в Україну.
В аеропорту "Бориспіль" відбулася церемонія прощання.
20 січня жертв авіакатастрофи поховали у їхніх рідних містах.
2 лютого у мережі з'явилася розшифровка перемовин диспетчерської служби аеропорту Тегерана та другого пілота літака компанії Iran Aseman Airlines.
Відповідно до неї, іранці бачили ракету від моменту пуску, і до того, як вона влучила в літак МАУ.
Авіакатастрофа літака МАУ в Ірані / Інфографіка 24 каналу.
Арешт українських рибалок у Криму.
Керченський міський "суд" заарештував чотирьох українських рибалок, яких напередодні російські прикордонники затримали в Азовському морі.
Їх визнали винними у незаконному вилові риби.
Українців затримали на 10 днів.
Таким є рішення підконтрольного Росії Керченського міського "суду".
Відповідно до нього, українців арештували за незаконний вилов риби.
Водночас, російські слідчі стверджують, що українці нібито визнали провину.
Захоплення Росією українського судна: основне.
У західній частині Азовського моря 15 лютого російські силовики затримали маломірне судно з 4 українцям.
и на борту.
За даними співробітників "прикордонного управління ФСБ РФ по Криму", капітан судна не виконав "законну вимогу прикордонного наряду про зупинку і спробував сховатися".
Українці також начебто не мали необхідних документів.
Поліція уже відкрила кримінальну справу за "викрадення і викрадення плавзасобу" за фактом захоплення "співробітниками прикордонного управління ФСБ Росії" українського судна з чотирма особами на борту.
Нардеп Павло Мельник повідомив, що, ймовірно, Росія затримала Сергія Гогу, Олексія Іванова, Василя Тюркеджи та Максима Тєрєхова.
Як регулюватимуть контент у соцмережах: позиція Цукерберга.
Засновник соцмережі Facebook Марк Цукерберг закликав регулювати шкідливий контент в Інтернеті.
Адже щодня мережа видаляє мільйон фейкових акаунтів.
Понад 35 тисяч людей щодня відстежують контент соцмережі.
Про це він заявив, виступаючи 15 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки.
Марк Цукерберг / Фото dw.
За його словами, наразі існує дві моделі:.
Першу застосовують до традиційних ЗМІ.
Іншу ж використовують телекомунікаційні компанії.
Тоді "дані просто проходять крізь вас", а отже, компанія не відповідальна за те, що вони можуть бути шкідливими.
Цукерберг вважає, що соцмережі повинна регулювати система, що перебуває між ЗМІ та телекомунікаційними компаніями.
Як Facebook бореться з російськими тролями і фейковими новинами.
Нещодавно Facebook видалив три мережі облікових записів, сторінки та групи, що поширювали неправдиву інформацію проти України та інших країн Східної Європи.
Одна з них використовувалась військовою розвідкою Російської Федерації.
Така діяльність зародилася в Росії та була зосереджена насамперед на Україну та сусідні країни.
У Facebook зазначили, що люди, які стоять за цією мережею, намагалися приховати свою особистість.
Розслідування виявило зв'язок з російськими військовими розвідувальними службами.
У Facebook додали, що власники сторінок зазвичай публікували вміст російською, англійською та українською мовами про місцеві та політичні новини.
Також про громадських діячів в Україні, військову діяльність Росії в Сирії.
Неправдиву інформацію поширювали й про збиття малайзійського авіалайнера в Україні у 2014 році.
Приклад поширення дезінформації, що виявили у Facebook.