Чому «кімнати гніву» такі популярні та в чому їхня користь для ментального здоров'я

Одного разу, багато років тому, у складний момент мого життя, — коли хотілося одночасно плакати та кричати, тітка дала мені пораду. Вона поділилася зі мною, що коли їй стає нестерпно погано, вона вирушає якомога далі до лісу і просто кричить на весь голос — поки не відчує полегшення. Або поки не захрипне.

Кожен із нас сотні разів чув — та чого вже гріха таїти, і вимовляв — фразу на кшталт «Мені хочеться зруйнувати все навколо!», «Я готова розбити цей телефон, коли він повільно працює» та інші бажання, які зазвичай вимовляють на емоціях, а потім перекладають на жарт.

Мені цей метод не підійшов — я постійно думала про те, що налякаю випадкових людей, а тому кричати на весь голос для мене не було можливим. Тому ця ідея канула в небуття рівно доти, доки нещодавно ми з чоловіком не почали дивитися серіал «Мільярди». В одній із серій героїня дарує своїй подрузі сертифікат у «кімнату гніву» — місце, де та може зруйнувати всі меблі, побутову техніку і взагалі все, що забажає. У цей момент чоловік вигукнув: «От би потрапити в таку!», а я тут же почала робити ресерч.

Кадр із серіалу «Мільярди»

Під час нього я виявила, що тілесно-орієнтовані психологи стверджують, що будь-яке фізичне насильство — починаючи від ляпасів по сідницях у дитинстві до ляпасів від нашого колишнього або, що ще гірше, сексуального примусу, — не минає безслідно. Будь-який «несанкціонований» вплив на наше тіло, який було здійснено без нашої на те згоди, не просто залишається в пам`яті, а й впливає на наше несвідоме. Якщо з цим не розбиратися — тобто, влаштовувати детокс від подібного роду травм, вони впливатимуть на наші думки, емоції, реакції та вчинки — і водночас ми майже ніколи не усвідомлюватимемо їхнього впливу.

Насправді гнів — вельми складна для вивчення емоція. Чи є вона позитивною або негативною? Це гаряча дискусія, і багато психологів не можуть дати однозначної моральної відповіді.

При цьому, більшість методів боротьби з гнівом і люттю спрямовані на регулювання фізичних симптомів і реактивних думок за допомогою когнітивно-поведінкової терапії. Цей процес допомагає людям зрозуміти та змінити свої реакції за допомогою консультування та модифікації поведінки. Загальне припущення більшості експертів полягає в тому, що гнів і лють — це небажані емоції, які необхідно контролювати та зводити до мінімуму.

При цьому соціальні, еволюційні та тілесно-орієнтовані психологи, а також фахівці в галузі психічного здоров`я вважають, що гнів має корисні властивості — він може допомогти нам розібратися в навколишньому світі. Згідно з однією з теорій, лють і гнів служили нам з еволюційного погляду. Деякі дослідження показали, що ці емоції можуть позитивно впливати на самовдосконалення, допомагаючи нам досягати грандіозних цілей.

Тобто, якщо відчувати і приймати гнів у легкій або помірній формі, він може допомогти нам рухатися вперед у позитивному ключі. До речі, у вищезгаданому серіалі «Мільярди» головний герой — Боббі Аксельрод, саме в терапії усвідомлює, що його головні «двигуни» на шляху до досягнення найбільших цілей — гнів і лють. Спрямовані в потрібне річище, завдяки колосальній кількості задіяної енергії, вони справді здатні творити чудеса.

Кадр із серіалу «Мільярди»

Проблема в тому, що сучасне суспільство все ще засуджує будь-які прояви гніву. 

«Багато психічних захворювань виникають через невиражені емоції. Якщо ми не даємо волю цим емоціям, то стикаємося з психологічними труднощами. Лють і гнів — не виняток. Якщо ми можемо випустити ці емоції безпечними способами, то ми можемо отримати від них деяке полегшення», — каже доктор Шері Джейкобсон.

Безумовно, війна в Україні для нас сьогодні — головний тригер, який щодня дає безліч причин для гніву. Крім цього хронічного тригера, ми щодня відчуваємо гнів за сотнями різних приводів. І намагаємося «приспати» його. Однак, це самообман, який загрожує неконтрольованими спалахами люті. Можливо, саме тому сьогодні спостерігається зростання кількості альтернативних методів терапії гніву. Наприклад, «кімнати люті». Саме в таку ми з чоловіком і вирушили. 

Простір Destroy розташований у самому серці Києва, зовсім поруч із костелом. «Кімната люті» працює з 17 березня 2023 року. Тут є дві кімнати люті, один скляний тир та одна кімната бешкету — для найменших гостей. 

Безпека в просторі — понад усе. Антистрес-сеанси відбуваються в безпечному просторі з повним комплектом захисту. В скляному тирі на вас очікують: захисні маски full-face, навушники, фартухи та рукавиці.

Ну і звичайно — обмежувальна стійка та захисний екран, за яким можна сховатися (у скляному тирі). Також, тут дезинфікують обладнання після кожної гри.

Відвідувачі поділяються на дві великих категорії:

Ті, кому потрібна допомога

Точніше, потрібно кудись діти свої емоції. Виплеснути негатив. Це часто військові, або жінки. Тут намагаються налагодити максимально комфортний контакт з кожним відвідувачем. 

Ті, хто приходять розважитись

Це люди, які мають на меті отримати нові емоції. Але навіть вони досягають відчутного терапевтичного ефекту.

Я вирушила сюди просто за компанію з чоловіком, а виявилося, що така терапія була мені просто необхідна. Насправді, все виявилося з точністю до навпаки: не минуло й 15 хвилин, як Ігор, мляво і без особливого ентузіазму розбивши за допомогою кувалди кілька предметів, вийшов пити каву. А я залишилася одна. І дізналася про себе те, що й уявити не могла. Спочатку мені було дуже страшно, що якийсь шматочок зашкодить мені руку або око, але вже за хвилин 10 я забула про це — через змішаний коктейль зі злості, образи, гніву, люті, що нахлинув. Я просто розбивала все підряд — пляшки, екрани телевізорів, монітори комп`ютерів, клавіатури.

Якоїсь миті я почула, що кричу — моєму першому хлопцю, який побив мене просто посеред дороги так, що я не могла піднятися з землі, і всім-всім, хто колись робив мені боляче. Вони наче всі по черзі опинилися переді мною, і в мене з`явився шанс прокричати, як мені було погано. Коли я перестала відчувати руки від втоми — спробуйте протягом години безперервно піднімати й опускати биту, кувалду й сокиру (послідовність я пам`ятаю дуже смутно) — то стала щосили штовхати ногами всі предмети, які лежали на підлозі.

Я не пам`ятаю, скільки минуло часу. Але в якийсь момент сльози градом полилися з моїх очей, і я навіть не намагалася їх зупинити. Коли чоловік увійшов, щоб дізнатися, чому я замовкла, я сиділа і ридала на лавочці, спершись на сокиру. Знаю, це виглядає досить смішно. Але в той момент я не думала ні про те, який вигляд маю, ні про те, що про мене подумають, — я просто випустила сльози, як водоспад, і відчувала, як вони очищають мене. Це був глибокий катарсис і повний детокс для моєї душі, в якій багато років поспіль жив величезний біль. Який я нарешті випустила назовні.

Одразу після відвідин до мене прийшов інсайт про те, який сильний страх — і як він здатний керувати нашими бажаннями. Я вирішила, що більше ніколи і нічого не буду боятися. А якщо раптом почну відчувати страх — згадаю, як боялася осколків у «кімнаті люті». А коли почала діяти, страх покинув мене, і навіть більше — я про нього вже й не пам`ятала.

Майже тиждень після відвідин у мене була крепатура в усіх м`язах тіла — навіть про які я ніколи не знала раніше. Однак, цей біль складно порівняти з тим, який я несла із собою майже все життя. І від якого звільнилася за один вечір.

---