«Квіти України» Аделіни Борець розповідають про киянку, яка продовжує жити у сільській хатині серед житлових багатоповерхівок Позняків. Кінокритик Дмитро Десятерик в огляді для Детектора медіа називає стрічку одним із найкращих документальних фільмів сезону.
«Ми почали фільмувати, коли тривали акції протесту на захист київського будинку-павільйону “Квіти України“, звідти й назва», — зазначає Аделіна.
Свого часу на Позняках переважали одноповерхові будинки, та майже весь приватний сектор зник із початком масової забудови у 1980-ті. Хутір на вулиці Батуринська 12 — єдиний у своєму роді.
У хаті живе Наталія Юрченко. Вона тримає кіз, курей, кролів і одну овечку, доглядає за великим городом.
Окрім Наталії на хуторі живуть двоє її колишніх чоловіків — Михайло (Мішель) і Славко (Котик), син з дружиною і дочкою, а також біженці з Луганської області.
Забудовники роками намагаються вигнати спільноту, то пропонуючи гроші, то звертаючись до різних інстанцій.
«Квіти України» — повнометражний дебют режисерки Аделіни Борець, яка народилася в Маріуполі, закінчила факультет кінорежисури Варшавської Кіношколи та здобула ступінь магістра в кіношколі імені Кшиштофа Кесльовського.
- #документальне кіно
- #кіно
- #Позняки
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті