Москва готується підвищувати податки та скорочувати витрати, намагаючисьутримати високі оборонні видатки, пише Reuters. Водночас економіка Росії зазнає значного тиску через фінансування війни проти України, що триває понад три роки, повідомляють посадовці та економісти.
Президент Владімір Путін відкинув твердження, що війна руйнує російську економіку, проте бюджетний дефіцит зростає на тлі збільшення видатків, тоді як доходи від нафти і газу знижуються під тиском західних санкцій.
Довгоочікувані переговори Путіна з президентом США Дональдом Трампом на Алясці минулого тижня не принесли домовленості про припинення вогню. Це дало Москві, яка воліла б відразу перейти до мирного врегулювання, стратегічну перевагу, але водночас створило серйозну проблему з витратами.
Економіка Росії охолоджується, деякі посадовці попереджають про ризики рецесії. Попри те, що відсоткові ставки починають знижуватися з 20-річних максимумів, бюджетний дефіцит зріс до 4,9 трлн рублів (61 млрд доларів США), що свідчить: Росії буде важко виконувати свої поточні зобов’язання та зберігати теперішні темпи фінансування війни.
«З огляду на більш песимістичні оцінки економічних показників і падіння доходів від нафти й газу, нам потрібно терміново почати бюджетну консолідацію», — заявив наприкінці липня голова бюджетного комітету верхньої палати парламенту Анатолій Артамонов.
Бюджетні витрати майже подвоїлися у номінальному вираженні з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Такий масштабний фінансовий влив розігнав інфляцію і змусив центральний банк підняти ставки до 21%, різко підвищивши вартість корпоративних запозичень.
Сукупні видатки на оборону та національну безпеку у 2025 році становитимуть 17 трлн рублів — це найвищий показник з часів холодної війни. Вони складатимуть 41% загальних видатків і фактично роблять оборонний сектор головним рушієм економічного зростання, тоді як цивільне виробництво скорочується.
Путін у червні заявив, що Росія планує зменшити військові видатки, однак наразі посадовці все ще очікують їхнього збільшення.
«Ми не можемо скорочувати витрати на національну оборону і… швидше за все, нам доведеться їх підвищити», — зазначив Артамонов.
Проєкт бюджету на 2025 рік, який мають представити у вересні, передбачає видатки на оборону і безпеку у розмірі 8% ВВП, хоча урядовець повідомив, що фактична цифра буде трохи вищою.
Скорочення оборонних витрат у 2026 році не очікується, а в 2027-му воно стане можливим лише у разі припинення бойових дій, адже інші сфери потребуватимуть ресурсів.
«Навіть за умови перемир’я потрібно буде виробляти снаряди та безпілотники, але у трохи менших обсягах», — сказав співрозмовник, наголосивши, що Москві доведеться й надалі зважати на зростання оборонних видатків Заходу.
«Повернення до рівня, який існував до “спеціальної військової операції”, не буде», — додав він.
У статті для видання РБК Артамонов припустив, що Росії доведеться щороку до 2028 року скорочувати невоєнні витрати на 2 трлн рублів і перенаправляти ці кошти в оборонний бюджет.
«У найближчі три роки у нас не буде достатньо ресурсів, щоб жити так само комфортно, як зараз», — заявив він.
Цього року вперше сумарні видатки на освіту і охорону здоров’я на федеральному та регіональному рівнях помітно скорочуються у частці від ВВП, зазначив колишній заступник голови Центробанку Росії, а нині старший науковий співробітник Центру NEST у Лондоні Сергій Алексашенко.
Алексашенко очікує підвищення податків і скорочення реальних витрат через індексацію соціальних виплат, зокрема пенсій, нижче рівня інфляції, яку Центробанк прогнозує на рівні 6–7% у цьому році.
Урядовець підкреслив, що підвищення податків є неминучим: «Інакше ми просто не зведемо кінці з кінцями, навіть із урахуванням скорочення оборонних витрат. Нафтогазові доходи знижуються, а економіка не може повністю компенсувати ці втрати».
Міністр фінансів Антон Силуанов ще у квітні натякнув на майбутні заходи жорсткої економії, закликавши колег по уряду «бути скромнішими у своїх бажаннях» щодо витрат.
Заступник міністра фінансів Павло Кадочников у липні заявив, що пріоритетом є витрати на військовослужбовців, які воюють в Україні, та їхні родини, і що Росія має розглянути можливість «ліквідації» непершочергових витрат.
Бюджетна консолідація зрештою створює додатковий тиск на економічне зростання Росії, хоча низьке співвідношення державного боргу до ВВП — близько 20% — залишає Москві певний простір для маневру.
«Економіка Росії бореться під тягарем високих ставок і тривалих військових зусиль», — зазначив Ліам Піч, старший економіст з ринків, що розвиваються, у компанії Capital Economics. — «На країну чекає тривалий період слабкого зростання».
Аналітики прогнозують, що бюджетний дефіцит Росії, який у січні-липні перевищив річний план більш ніж на 1 трлн рублів, буде більшим, ніж очікувалося.
За оцінкою урядовця, цьогорічний дефіцит складе близько 5 трлн рублів, або 2,5% ВВП.
Економіст CentroCreditBank Євгеній Суворов припустив, що дефіцит може зрости до 8 трлн рублів, адже для досягнення запланованого рівня витрат у 2025 році — 42,3 трлн рублів — у серпні-грудні потрібно буде майже на 20% скоротити видатки у реальному вимірі.
«Центробанк не поспішає знижувати ключову ставку, у тому числі через те, що бюджетний дефіцит може виявитися більшим за запланований», — зазначив високопоставлений співрозмовник, обізнаний із планами Міністерства фінансів.
Російська економіка грає в «гаряче-холодно», тільки навпаки: що гірші показники, то більше чиновники кричать про «м'які посадки» та «пройдені піки перегріву». ЕкономістОлексій Пластун, аналізуючи калейдоскоп економічних антирекордів РФ, робить висновок:економіка не просто охолоджується, вона впадає в кому.