Кидає виклик теорії: схожі на Сонце зірки вмирають не так, як вважалося

Астрономи вперше вивчили зміну вмираючої зірки, схожої на Сонце, яка відбувалася протягом 132 років, починаючи з 1893 року. Для цього вони вивчили планетарну туманність IC418, у центрі якої знаходиться стара вмираюча зірка. Планетарна туманність являє собою скинуті зовнішні шари зірки, яка являє собою барвисту структуру. Планетарна туманність IC418 розташована на відстані приблизно 4000 світлових років від нас. У майбутньому вмираюче Сонце також буде оточене такою самою хмарою з газу і пилу. Дослідження опубліковано в журналі The Astrophysical Journal Letters, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Астрономи об'єднали спостереження за планетарною туманністю IC418 з 1893 року, коли її вперше було виявлено, з даними спостережень, які проводилися протягом наступних 132 років. Таким чином вченим вдалося вперше простежити тривалу еволюцію вмираючої зірки і те, як вона змінювалася з плином часу.

Дослідження дало можливість зрозуміти, як еволюціонують вмираючі зірки і планетарні туманності, і припускає, що вони можуть змінюватися швидше, ніж вважалося раніше. Дослідження може змінити поточні моделі життєвого циклу зірок.

Зазвичай планетарні туманності еволюціонують і змінюються повільно, але астрономи виявили, що планетарна туманність IC418 еволюціонує досить швидко. Можливо, це найшвидша трансформація зірки, що вмирає, і створеної нею туманності, з усіх коли-небудь виявлених, вважають учені.

Об'єднавши дані спостережень за 132 роки, астрономи змогли визначити швидкість підвищення температури вмираючої зірки, її поточну масу, а також масу, яку вона мала до початку трансформації.

Астрономи виявили, що зелене світло туманності, зумовлене атомами кисню, посилилося в 2,5 раза за 132 роки. Це збільшення яскравості світла спричинене швидким зростанням температури вмираючої зірки. Вчені з'ясували, що з 1893 року температура зірки збільшилася на 3000 градусів Цельсія, або приблизно на 1000 градусів кожні 40 років. Коли Сонце було молодшим, воно теж нагрівалося, але знадобилося 10 мільйонів років, щоб температура нашої зірки підвищилася на 1000 градусів Цельсія.

Хоча зірка нагрівається швидше, ніж будь-коли спостерігалося, це все ще повільніше, ніж передбачали моделі. Це ставить під сумнів сучасні теорії старіння і смерті зірок, кажуть учені.

Астрономи з'ясували, що поточна маса зірки приблизно на 43% менша, ніж у Сонця. Але перш ніж зірка почала скидати свої зовнішні шари і створювати планетарну туманність, її маса становила від 1,25 до 1,55 мас Сонця. Вчені вважають, що ця зірка виробляла вуглець, і якщо це так, то зірки, що виробляють вуглець, можуть мати менші маси, ніж вважалося раніше.

• Планетарні туманності жодним чином не пов'язані з планетами. Річ у тім, що коли їх уперше виявили у XVIII столітті, астрономи прийняли ці об'єкти, які часто мають круглу форму, за планети.
• Приблизно через 5 мільярдів років Сонце також скине свої зовнішні шари і створить барвисту планетарну туманність. На той час Земля вже не буде придатною для життя.

Як уже писав Фокус, астрономи вперше побачили, що ховається всередині зірки, завдяки невідомому раніше типу вибухової смерті зірок.

Також Фокус писав про те, що в астронавтів у космосі виникають серйозні проблеми з носом, як з'ясували вчені. Дослідження показало, що астронавти часто страждають від закладеності носа, але ця проблема зникає після повернення на Землю з орбіти.