/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fdeb22a53e09c298be7413551bf3b02ff.jpg)
Історична сенсація в Переяславі: під корінням дерева знайшли монету, якій майже 400 років
Монети / © Associated Press
На території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» під час благоустрою випадково виявили старовинну польську монету.
Про це пише заповідник Переяслав.
На початку серпня працівники Переяславського ВУКГ викорчували велику ялину, яка десятиліттями росла у дворі адміністрації заповідника. Наступного дня місце оглянув завідувач відділу археології кандидат історичних наук Олександр Колибенко. Саме він помітив потемнілу від часу монету.
Чому вона така важлива
Монету очистив і визначив завідувач сектору «Археологічна експедиція» Олександр Прядко. Він встановив, що це польський «пулторак» — срібна монета номіналом 1,5 гроша, викарбувана у 1625 році.
«На аверсі ми бачимо п’ятипільний герб під короною і напис латинською: SIGIS.3.D.G REX.P.M.D.L — це титул короля Сигізмунда ІІІ Вази», — пояснив Прядко.
Як виглядає монета
На реверсі монети зображена держава з цифрою 24 — символ колишньої кількості «півтораків» у срібному талярі. Поруч розміщений напис латинською «MONE.NO.REG.POLO» — «Монета нова Королівства Польща». Під державою зображено герб Великого Підскарбія Коронного Єрмолая Лігежі, який обіймав посаду у 1614–1627 роках.
Срібна монета номіналом 1,5 гроша, викарбувана у 1625 році / © Фото з відкритих джерел
Цікаво, що монета є ровесницею Переяславського козацького полку, вперше згаданого у 1625 році. Саме тоді король Сигізмунд ІІІ Ваза надав місту герб, який зберігся донині.
Що це означає для історії
«Ця знахідка нагадує нам, що культурні нашарування центральної частини Переяслава приховують у собі унікальну спадщину від X до XVIII століття. Їх потрібно максимально оберігати від руйнувань», — наголошують науковці заповідника.
Срібний «пулторак» поповнить нумізматичну колекцію музею.
«Ми натрапили на залишки старої дороги. Вона пошкоджена, але збереглися фрагменти річкової гальки. Дорога вимощена у напрямку до храму приблизно у Княжу добу», — розповіли дослідники.
Ширина знайдених ділянок сягає 1,2–1,3 метра. На думку археологів, руйнування могло бути спричинене зсувами ґрунту.
Під час розкопок також знайшли середньовічну підкову та уламки кераміки. «Це частини посуду XII–XIII століть із характерними вкрапленнями піску», — пояснив науковець Фіголь.
Науковий секретар Національного заповідника «Давній Галич», кандидат історичних наук Андрій Стасюк вважає, що знахідка може стати новою туристичною родзинкою. За його словами, ця дорога, ймовірно, з’єднувала Храм Святого Пантелеймона із середньовічною пристанню Давнього Галича, яка нині розташована на території сучасного міста.
«Якщо вдасться зберегти цей шлях, його можна буде інтегрувати у просторову експозицію. Адже в Україні рідко трапляються вимощені дороги, яким 600–800 років», — наголосив він.
Археологи зазначають, що відкриття дозволяє краще зрозуміти систему комунікацій середньовічного Галича. Роботи планують продовжити, щоб визначити довжину дороги та її значення.
