/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fad2230206294b6ea86c425ab1feee940.jpg)
Зрада скасовується? ЗСУ змогли сповільнити наступ росіян: які чинники на це вплинули
Експерт назвав головну критичну ділянку фронту
Швидкість просування російської армії в Україні суттєво знизилася – за останній тиждень війська РФ захопили лише 75,7 кв. км, що є найменшим показником за все літо. Про це свідчать дані українського OSINT-проєкту DeepState. Для порівняння: упродовж попередніх літніх тижнів російські сили зазвичай займали від 92 до 225 кв. км.
"Телеграф" звернувся до військового експерта Дмитра Снєгирьова, щоб з’ясувати, з якими факторами пов’язане уповільнення наступу російської армії.
Ключові напрямки та події:
- Покровський напрямок: основне просування — близько 32 кв. км, проте ЗСУ провели контратаку в районі Добропілля та повернули близько 12 кв. км. Українські джерела публікували відео із Золотої Криниці та Веселого.
- Сватівський напрямок: росіяни просунулися ще на 20 кв. км, зокрема, взяли село Зелений Гай на Харківщині. МО РФ повідомляло про його захоплення ще у липні, але відео з російським прапором з’явилося лише нещодавно.
- Південні рубежі (між Донеччиною та Дніпропетровщиною): орієнтовно 19 кв. км просування на різних ділянках фронту.
Ситуація на Костянтинівському напрямі залишається складною через те, що російські війська контролюють панівні висоти в районі Торецька та Часового Яру. Як зазначив військовий експерт Дмитро Снєгирьов у коментарі "Телеграфу", це дозволяє противнику вести флангові обстріли, впливаючи на українську логістику, у тому числі і за допомогою ствольної артилерії.
"Саме Костянтинівський напрямок — дуже проблемний. Проблема полягає в тому, що росіяни контролюють панівні висоти — Торецьк і Часів Яр. Фактично місто, і не тільки місто, оперативні тили знаходяться під фланговими обстрілами. Тобто вони мають можливість впливу на логістику, причому навіть з використанням ствольної артилерії". — сказав Снєгирьов.
Він додав, що контроль над висотами дає можливість подальшого просування, хоча зараз це відбувається на тактичному рівні. Складною залишається ситуація й у районі Торецька. Снєгирьов також звернув увагу на активізацію дій росіян у районі Лимана. За його словами, напрямок не надто представлений в інформаційному полі, проте у військовому плані має значення.
Ще один напрямок активності — район Дворічної у Харківській області. Там, за словами експерта, спостерігається розширення присутності з боку РФ із потенційною загрозою подальшого просування.
"Плюс активізація в районі Дворічної, це Харківська область, розширення зони присутності з загрозою просування вздовж Осколу у бік Слов’янсько-Краматорської агломерації", — сказав Снєгирьов.
Він підкреслив, що російські війська діють відразу на кількох напрямках, проте їхня головна мета — вийти на Костянтинівку з подальшим проривом.
"Кілька напрямів одночасно, але кінцева мета — це вихід саме на контроль над Костянтинівкою з загрозою подальшого прориву — Дружківка, на Слов’янськ", — пояснив експерт.
Водночас він вважає, що попри загрози, перспектива захоплення міста для РФ не є очевидною.
Це досить неприємні моменти, але, за великим рахунком, ситуація ускладнюється тим, що Костянтинівка – велике промислове місто, значно більше, ніж навіть Бахмут, тим більше Часів Яр. І історична перспектива його захоплення досить туманна
Дмитро Снєгирьов
Позиції готувалися з 2014 року
Російські війська справді уперлися в оборонні лінії та великі міста, які значно складніше захопити, ніж раніше окупований Бахмут. Експерт наголосив, що ціна наступу на новому етапі для Росії буде надзвичайно високою.
"Росіяни чудово розуміють, що, "пухнастий звір" підкрався не те що несподівано, а досить очікувано. Вони розуміють, що це – чотири промислові міста, величезні. Бахмут для них коштував 100 000 (ред. – солдат), а тут стоїть питання, що чотири міста – приблизно як Харків, навіть більше", — сказав експерт.
За його словами, навіть захоплення Костянтинівки не означатиме стратегічного контролю над регіоном, вона — не ключове місто, розташоване в низині, тоді як далі знаходяться панівні висоти, зокрема гора Карачун.
"Далі йде Слов’янськ, там гора Карачун. Це панівні висоти. Плюс з 2014-го року ми там готувалися", — зазначив Снєгирьов.
Він додав, що на підступах до Слов’янська Україна матиме тактичну перевагу і просування Росії в цій зоні буде надзвичайно складним. Навіть у довгостроковій перспективі, на його думку, захоплення цієї частини Донеччини малоймовірне.
Відповідно, наскоком взяти буде вже складно. Ми вже маємо тактичну перевагу за рахунок панівних висот. Тобто, у поєднанні того, що це промислові міста, це саме собою дає нам перевагу. А вуличні бої – бої високої інтенсивності. Плюс у нас будуть уже за спиною висоти, а це значно посилює наші позиції. Це навіть за чотири роки неможливо взяти, якщо не буде "договірняка" зі здаванням залишку області. Наголошую: історичної перспективи захоплення немає
Дмитро Снєгирьов
Які чинники спрацювали для того, щоб російський наступ зупинився
Одним із ключових факторів, який зупинив російський наступ, стали саме успішні дії Сил оборони України. Йдеться не лише про бойові успіхи на Донеччині, а насамперед про зрив спроб ворога просунутися у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Там росіяни намагалися реалізувати політичний сценарій створення буферних зон, що мало б посилити тиск на Україну в контексті переговорів.
Успішні дії Сил оборони України не дозволили реалізувати політичну складову російського наступу — створення буферних зон завглибшки просування до 20 км, причому як на території Харківської, Сумської області, так і аналогічні плани щодо Дніпропетровської області. Те саме — на Запорізькому напрямку, де вдалося стабілізувати ситуацію після низки спроб росіян покращити тактичне становище в районі Малої Токмачки із загрозою виходу на Оріхове. Ці сценарії були прораховані
військовий експерт Дмитро Снєгирьов
Окрему увагу експерт звернув на Донеччину, де Росія сфокусувала сили на промислових містах – Костянтинівці, Слов’янську, Краматорську. Крім військових завдань, мова йде і про ресурсний інтерес.
"Основна загроза прориву була якраз у напрямку Костянтинівки — тиск з кількох напрямків одночасно: Торецького, Часова Яру, Лиманського та Покровська. Ключовим завданням окупантів є захоплення промислових центрів Донецької області. Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка. Щодо Покровська, росіян цікавить саме Покровський район як місце максимальної концентрації корисних копалин. Шевченкове — це літій. У Покровському районі — найбільші в Європі поклади коксівного вугілля", — наголосив він.
Після окупації Шевченкового, за його словами, Росія використала тиск на Покровськ, щоб реалізувати не так військову, як політичну мету — продемонструвати здатність вийти до адмінкордону Дніпропетровщини.
На думку Снєгирьова, не варто відкидати й політичний фактор уповільнення наступу – його визнають навіть самі представники РФ. Він також наголосив, що у Росії спробу політичного тиску Заходу розглядають як повторення попередніх сценаріїв.
"Причому варто говорити, що росіяни наводять як доказову базу цієї теорії змови події ще періоду АТО. Це, відповідно, Мінськ-1, Мінськ-2. На момент максимального просування росіян країни Заходу чинять тиск на Російську Федерацію, стіл переговорів — і, відповідно, подальший наступ фактично припинено", — пояснив він.
Спрацювала комбінація факторів
Завдяки ефективним діям Сил оборони України, у поєднанні з міжнародним тиском, Росії не вдалося реалізувати сценарій політичного шантажу щодо так званого "обміну територіями".
"Саме завдяки успішним діям Сил оборони України, відповідно у поєднанні з міжнародним фактором, вдалося зірвати плани російського командування щодо так званого обміну територіями та фактичного ультиматуму українському політичному керівництву. І загрози подальшого просування вглиб промислових районів Донецької області", — зазначив Снєгирьов.
Він додав, що ситуація на фронті останніх тижнів створила нові умови для міжнародного діалогу щодо завершення війни.
Цей фактор і дає можливість, відповідно вже на міжнародній арені, зокрема й нашим стратегічним партнерам, просувати власне бачення закінчення війни — а саме по лінії бойового зіткнення, а не як росіяни, — повний контроль над територіями Донецької області. Ось це основний висновок цих подій останніх двох тижнів
підсумувавши Дмитро Снєгирьов
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що однією з обговорюваних тем мирних переговорів зараз залишається питання територіальних поступок. За даними ЗМІ, на зустрічі з американським президентом Володимир Путін заявив, що позиція Росії не змінилася — Москва, як і раніше, вимагає, щоб Київ відмовився від контролю над територією Донецької області.

