/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F555bf0bcfe75743f75ef5cd2da3f9d5d.png)
Коли пращури людей навчилися ходити прямо: вчені висунули неочікувану теорію
Примати, які були пращурами сучасних людей почали ходити прямо ще на деревах
Що змусило предків сучасних людей випрямитися і піти на двох ногах? Протягом десятиліть панувала одна теорія: вони покинули густі ліси й вийшли на відкриті савани, де їм потрібно було швидко пересуватися в пошуках їжі. Але нове дослідження, проведене вченими з Інституту еволюційної антропології Макса Планка, перевертає цю ідею.
Про це пише Science Alert.
Несподівані уроки від шимпанзе
Дослідники вивчали шимпанзе, що живуть у сухих, відкритих лісах Танзанії, які дуже схожі на стародавні середовища існування наших предків. На подив учених, ці шимпанзе проводили на деревах стільки ж часу, скільки й ті, що живуть у густих тропічних лісах. Ба більше, вони часто пересувалися гілками, стоячи на двох ногах, тримаючись за сусідні гілки для рівноваги.
«Протягом десятиліть вважалося, що прямоходіння виникло тому, що ми спустилися з дерев і мали ходити по відкритій савані», — каже антрополог Інституту Макса Планка Ріанна Драммонд-Кларк.
Така поведінка наштовхнула вчених на думку, що наші пращури також могли практикувати прямоходіння, поки ще жили на деревах. Замість того, щоб бути вимушеними спускатися на землю, вони, ймовірно, вже мали певні навички ходьби на двох ногах, що допомагало їм збирати їжу.
Прямоходіння як еволюційний тренажер
Поступова зміна клімату, яка перетворила густі ліси на відкриті савани, змусила наших предків шукати їжу на більших відстанях. Але замість того, щоб «з нуля» вчитися ходити, вони вже мали досвід, набутий на деревах. Можливо, гілки діяли як «колеса-стабілізатори» на велосипеді, допомагаючи їм вдосконалювати двоногу ходу.
«Ми припускаємо, що наша двонога хода продовжувала розвиватися на деревах навіть після переходу до життя у відкритому середовищі», — пояснює Драммонд-Кларк.
Це дозволило їм швидше адаптуватися до нових умов, знаходити нові джерела їжі та, зрештою, вийти за межі одного континенту.
Отже, наша здатність ходити прямо — це не просто адаптація до життя на землі, а, можливо, навичка, яку ми тренували, коли були ще «господарями» дерев.

