Релігійні переконання під час мобілізації: де служитимуть ті, хто відмовляється брати зброю

В Україні опинилися у правовому вакуумі тисячі громадян, які з релігійних переконань не можуть тримати зброю. Якщо до повномасштабної війни вони могли проходити альтернативну (невійськову) службу, то тепер питання її проходження під час воєнного стану залишається неврегульованим.

У 2024 році з українського законодавства зникло поняття "строкова військова служба". Раніше саме замість неї можна було обрати альтернативну (невійськову) службу, передбачену статтею 35 Конституції України для тих, чиї релігійні переконання не дозволяють служити зі зброєю.

Водночас у Конституції чітко зазначено: якщо військовий обов’язок суперечить вірі громадянина, його виконання може бути замінене на альтернативне. Проте в умовах воєнного стану реалізувати це право фактично неможливо.

За словами юристки ГО "Юридична сотня" Ангеліни Славич, заміна мобілізації на альтернативну службу у воєнний час не передбачена. Верховний Суд України раніше роз’яснив: мобілізація має на меті не лише несення військової служби, а й безпосередній захист держави від агресії.

Тож якщо вірянину пропонують небойову посаду — наприклад, зв’язківця чи водія, — а він відмовляється, це може бути розцінено як ухилення від обов’язку захищати Батьківщину.

До війни перелік релігійних організацій, віряни яких могли обирати невійськову службу, визначався постановою КМУ №2066. Серед них:

• адвентисти сьомого дня та адвентисти-реформісти;

• євангельські християни та баптисти;

• свідки Єгови;

• харизматичні церкви;

• християни віри євангельської;

• покутники;

• товариство свідомості Крішни.

Замість армії такі громадяни працювали у комунальних чи державних установах, а також у патронажній службі Червоного Хреста.

Єдина офіційна можливість — звернутися до керівника ТЦК та СП, надати документи, що підтверджують належність до релігійної організації, та просити направлення на небойову військово-облікову спеціальність.

Адвокат Юрій Станкевич, який захищав інтереси вірян у судах, зазначає: чіткого механізму, що гарантував би таке призначення, не існує.

Отже, навіть ті, хто готовий служити державі без зброї в руках, нині залежать від рішень місцевих військкоматів і відсутності чітких правових норм.

Як повідомляв портал Знай.ua, у розшук подаватимуть, але санкцій не буде: ухилянтів чекає "амністія"

Також, виїхати можна навіть із "бронню": українцям розповіли, кому дозволять покинути країну