Злочинний світ Юрського періоду: як мільйонери скуповують кістки динозаврів

Фільм американського кіномагната 1993 року і франшиза, що послідувала за ним, викликали всесвітній інтерес до динозаврів і призвели до сплеску торгівлі скам'янілостями. І це триває досі, пише Daily Mail.

"Припустімо, у вас є приватний літак і гелікоптер, яхта з повним екіпажем, пришвартована на півдні Франції, оригінальний малюнок Пікассо... як щодо скелета динозавра віком 125 мільйонів років як центрального елемента вашої мармурової зали?" — жартівливо цікавиться журналіст.

Минулого місяця один такий скелет пішов більш ніж за 30 мільйонів доларів на торгах на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку. Попередня оцінка вартості молодого цератозавра (Ceratosaurus nasicornis), що належить до кімеріджського періоду, близько 150 мільйонів років тому, становила від 4 до 6 мільйонів доларів, частково тому, що це один із чотирьох відомих скелетів цього виду і єдиний молодий екземпляр. Він схожий на тиранозавра, але менший за розміром.

Торги почалися з пропозиції в 6 мільйонів доларів і тривали, поки офіційна ціна продажу не сягнула 30,5 мільйона доларів завдяки анонімному покупцеві. Після удару молотка аукціоніста всі присутні затамували подих і зааплодували, але не всі залишилися задоволені.

Для Стіва Брусатта, професора палеонтології та еволюції в Единбурзькому університеті торги стали розчаруванням.

"У кого є такі гроші на динозавра? Вже точно не в музеїв або освітніх установ. Хоча я радий, що покупець може позичити скелет музею, наразі це лише неясне припущення. Я побоююся, що він розчиниться в повітрі, потрапить до особняка олігарха або банківського сховища, накопичуючи вартість як чергова інвестиція в портфелі хедж-фонду", — каже він.

Скелет цератозавра виставлявся в приватному музеї, який відчував дефіцит бюджету, і його власники вирішили її продати. Тепер палеонтологи побоюються, що це стане звичкою: коли музеї, намагаючись звести кінці з кінцями, продаватимуть "своїх" динозаврів мільйонерам.

Брусатт вважає, що світ, де скелети динозаврів можуть продаватися на аукціонах за десятки мільйонів доларів лише за кілька хвилин, — це світ, де не розуміють цінності освіти та досліджень. Це перемога культури колекціонування трофеїв.

"Ці дивовижні скелети стануть іграшками для надбагатих людей, і багато в чому вони вже такими є", — каже Брусатте і він має рацію.

У липні минулого року скам'янілість динозавра на ім'я Апекс потрапила в заголовки газет, коли її продали за 44,6 мільйона доларів на аукціоні Sotheby's, ставши найдорожчою з коли-небудь проданих на аукціоні. Стегозавр віком 150 мільйонів років має висоту 11 футів і довжину близько 27 футів від носа до хвоста; він являє собою майже повний скелет з 254 скам'янілими кістками.

Покупцем став мільярдер-інвестор Кен Гріффін, засновник і генеральний директор гігантського хедж-фонду Citadel. Але, на превелике полегшення світового палеонтологічного співтовариства, Гріффін зробив благородний вчинок і передав знахідку Американському музею природної історії на наступні чотири роки для вивчення і демонстрації публіці.

Ще один поворотний момент настав 1997 року, коли на аукціоні Sotheby's скам'янілість тиранозавра рекса на ім'я Сью продали за колосальні 8,4 мільйона доларів, що зробило її найдорожчою скам'янілістю, яку коли-небудь продали на той момент. Сью являла собою практично цілий скелет, а не просто набір старих кісток.

Відтоді торгівля бурхливо розвивалася, і сьогодні ринок елітних копалин оцінюється в мільярди доларів.

Крім того, є фактор знаменитості, який у випадку з оскароносним актором Ніколасом Кейджем обернувся проти нього. У 2007 році він заплатив 185 000 фунтів стерлінгів за череп тиранозавра-батаара (двоюрідного брата тиранозавра-рекса), перебивши ціну свого колеги-актора Леонардо Ді Капріо, в той час як Рассел Кроу, інший відомий колекціонер скам'янілостей, спостерігав за цим збоку.

Хоча Кейдж купив череп у галереї Беверлі-Гіллз і отримав сертифікат автентичності, він виявився вкраденим з Монголії, і його повернули уряду цієї країни вісім років по тому.

Правила суттєво різняться залежно від країни. У США скам'янілості, знайдені на приватній землі, належать землевласнику, але у Великій Британії знахідка належить тому, хто її знайшов, за умови, що землевласник дав дозвіл на пошуки.

На Юрському узбережжі в Дорсеті скам'янілості, знайдені на гальці біля вододілу (яка є королівською землею, що належить монархові), можна зберігати без дозволу, але все, що вмуровано в скелю, вважається власністю власника землі над скелею.

У Китаї, Монголії, Бразилії, Італії та Франції правила набагато суворіші: цінні скам'янілості вважаються національним надбанням незалежно від того, кому належить земля. У Марокко правила також суворі, але їх рідко дотримуються, і відомі випадки крадіжки скам'янілостей з територій, що перебувають під контролем держави.

Бруссат вважає, що потрібні культурні зміни, коли ті, хто досить багатий, щоб купувати динозаврів, жертвували б їх музеям і підтримували б науку як невід'ємну частину купівлі цих скам'янілостей.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, як би люди уживалися з динозаврами, якби ті не вимерли.

Також було названо найнебезпечніших динозаврів для людей, і це були б зовсім не гігантські тиранозаври. Якби люди і динозаври ділили Землю, нам, на думку вчених, слід було б боятися зовсім не великих динозаврів.