Після того, як Еммануель Макрон заявив, що Франція визнає палестинську державу, на Велику Британію та Німеччину чиниться тиск з метою посилити їхню позицію щодо Ізраїлю.
На тлі зростаючої гуманітарної кризи в Газі, де, згідно з даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, чверть населення перебуває на межі голоду, керівництво Лондона і Берліна серйозно розглядає можливість власних рішучих кроків, попри внутрішні суперечності, зазначають кореспонденти Politico.
"Настав час завершити війну в Газі. Основні потреби цивільного населення, зокрема доступ до води та їжі, мають бути виконані без подальших зволікань", — йдеться у спільній заяві лідерів Великої Британії, Франції та Німеччини, оприлюдненій 25 липня.
Попри єдність у закликах до негайного припинення вогню, тісніша співпраця між Лондоном, Берліном і Парижем залишається складною. Кір Стармер та Фрідріх Мерц поки що не підтримали рішення Франції щодо визнання палестинської держави, хоча обидва шукають нові способи тиску на Ізраїль.
Одним із таких важелів для уряду Мерца може стати перегляд блокування пропозицій ЄС щодо призупинення дії Угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем, яка передбачає тісну співпрацю в торгівлі та інших сферах.
Речник канцлера заявив журналістам, що уряд "готовий посилити тиск, якщо не буде досягнуто прогресу щодо припинення вогню та надання гуманітарної допомоги".
Велика Британія вже запровадила санкції проти окремих представників ізраїльського уряду, але на Кіра Стармера зростає тиск — зокрема від понад 200 депутатів з усіх партій — із закликом наслідувати приклад Франції та визнати палестинську державу.
Деякі оглядачі пов’язують обережність Стармера з прагненням зберегти добрі відносини з президентом США Дональдом Трампом.
"Попри сигнали з боку Берліна про готовність вперше вдатися до конкретних кроків проти Ізраїлю та зусилля Стармера заручитися прихильністю Трампа, залишається незрозумілим, чи дослухається прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу до цих дипломатичних важелів", — вважають кореспонденти.
Євросоюз досі не зміг суттєво вплинути на ситуацію з початку конфлікту, однак рішення Німеччини піти на рішучіші кроки може розблокувати найсильніші заходи ЄС проти Ізраїлю.
Канцлер Фрідріх Мерц уже висловлював різку критику на адресу дій Ізраїлю — що нетипово для німецьких лідерів — однак тепер стикається з вимогами перетворити слова на дії. Його молодші партнери по коаліції — соціал-демократи — закликали уряд призупинити експорт озброєнь до Ізраїлю та підтримати ініціативу ЄС щодо зупинки угоди про асоціацію з Тель-Авівом.
Під час зустрічі послів ЄС у Брюсселі в середу, 23 липня, чотири країни, серед яких Німеччина та Італія, знову висловилися проти застосування заходів до Ізраїлю через угоду про асоціацію.
Це створює так звану "блокуючу меншість", яка може не допустити схвалення санкційних рішень на рівні представників країн ЄС у Брюсселі.
Водночас близько десяти держав, включно з Бельгією, Ірландією, Іспанією та Люксембургом, на тій самій зустрічі підтримали принаймні часткове призупинення угоди з Ізраїлем, як повідомив дипломат ЄС на умовах анонімності.
Дипломат зазначив, що потенційне рішення Німеччини погодитися на призупинення деяких положень угоди про асоціацію з Ізраїлем було б "надзвичайно значущим" і змінило б баланс сил на користь запровадження заходів.
"Якщо Німеччина навіть трохи змінить свою позицію, це буде вирішальним", — додав він, пояснюючи, що тоді, ймовірно, до неї приєднається й Італія.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп відхилив план лідера Франції Еммануеля Макрона визнати палестинську державу. За його словами, слова Макрона нічого не значать,