/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fe6831077dcafa86f19aee9c3625e3a95.jpg)
Непереможна економіка – там, де кожен має шанс
Провідний аналітик Центру соціальних змін та поведінкової економіки про те, які проблеми в економіці загострила війна
Майбутня відбудова України – це не лише відновлення інфраструктури, це передусім відновлення та розкриття потенціалу кожної людини. І в цьому сенсі не нинішня війна створила існуючі бар'єри на ринку праці – гендерні, вікові, соціальні, освітні. Вона їх лише загострила.
Однак саме зараз ми маємо унікальний шанс перетворити ці виклики на рушійну силу модернізації економіки і суспільства. Наша мета – не просто констатувати проблеми, а активно будувати інклюзивний ринок праці, де кожен громадянин, незалежно від статі, віку чи соціального статусу, має можливості для повноцінної економічної залученості.
Цей матеріал базується на результатах звіту, підготовленого Центром соціальних змін та поведінкової економіки у межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні", за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії. В нашій роботі над Стратегією підвищення економічної спроможності населення України запропоновані стратегічні рішення та змодельовані результати іхнього впровадження, що виведе Україну на принципово вищий рівень економічного розвитку.
Шлях до інклюзії починається з усвідомлення
Психологи кажуть, що шлях до вирішення проблеми обов'язково перш за все лежить через її усвідомлення. Так і з існуючим бар’єрами на українському ринку праці. Давайте розбиратися.
Депопуляція в Україні продовжується з 90-х років. Вже давно не 52 млн мешкають в Україні. І навіть не 41 млн — як свідчать дані, які часто використовують наші міжнародні партнери. За оцінками Advanter Group на контрольованій території України зараз мешкають 31 млн українців. Вікова структура населення також погіршується.
Джерела: https://ukrstat.gov.ua/ https://ec.europa.eu/eurostat/data/database https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine та власні обрахунки авторів
Гендерна нерівність
Треба визнати, що гендерна нерівність на ринку праці в Україні — це не явище, яке з'явилося сьогодні. Хоча війна і підсвітила цю проблему. Гендерна нерівність проявляється у розриві в оплаті, у "скляній стелі" для жінок, у подвійному навантаженні (кар'єра + сім'я) та у стійких стереотипах щодо "чоловічих" професій.
Війна, хоч і прискорила зміни, змушуючи жінок опановувати нові сфери та заміщати чоловіків на робочих місцях, однак існуючі системні бар'єри потребують цілеспрямованих рішень. Що можливо зробити у сенсі розширення можливостей для жінок?
Джерело: https://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2024.pdf
Для подолання гендерних бар'єрів критично важливим є розширення державної програми "Муніципальна няня" та запуск нових соціальних послуг для сімей з дітьми, особливо у громадах. Також необхідний розвиток гнучких форм зайнятості, таких як дистанційна та часткова робота, а також програми перекваліфікації та навчання для жінок у нетрадиційних для них галузях.
Так, програма Державної служби зайнятості для жінок на "чоловічі" професії, яка складається з 31 спеціальності, вже забезпечує 100% працевлаштування для 100 жінок на місяць. Все це призведе до значного зниження гендерного розриву в оплаті праці та підвищення рівня економічної активності жінок, що, у свою чергу, сприятиме зростанню ВВП та потенційно – підвищенню народжуваності за рахунок кращої підтримки сімей.
Вікові обмеження
Український ринок праці стикається з парадоксом: з одного боку, високий рівень безробіття серед молоді, яка не має достатнього досвіду, з іншого – дискримінація за віком при працевлаштуванні для кандидатів віком 40+, а також відсутність належних можливостей для "активного довголіття" людей старшого віку. І це при тому, коли весь світ вже давно збагнув, що необхідно цінувати досвід і енергію всіх вікових груп, інтегруючи їх у власну продуктивну економіку.
Для подолання вікових бар'єрів необхідно створювати програми працевлаштування для молоді, що, наприклад, поєднують освіту та практику (дуальна освіта), забезпечуючи їхній швидкий вхід на ринок праці. Водночас, такі програми перекваліфікації, як "Ваучер" для осіб старше 45 років, ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю, вже показали свою ефективність: 42% їх учасників підвищують зарплату, змінюють роботу та покращують ментальне здоров'я.
Отже зниження молодіжного безробіття та ефективне використання досвіду старших поколінь безаперечно позитивно вплине на дисбаланс на ринку праці України. Також це призведе до збільшення економічної активності пенсіонерів та поліпшення якості їхнього життя, одночасно вивільняючи їхніх родичів для активної економічної діяльності.
Соціальна інклюзія
Значні виклики відновлення українського ринку праці стосуються соціальної інклюзії. Ветерани, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та люди з інвалідністю часто стикаються з дискримінацією, відсутністю адаптованих робочих місць, психологічними бар'єрами та браком ефективних програм перекваліфікації.
Джерела:https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2023/zb/10/zb_szn_2022.pdf https://www.facebook.com/olenazelenska.official/posts/pfbid02qC26tCny4gKVbPUDHU945oNFJWoTJBrgV2LT6S9HjmKdHwUsTQk59RJerH3UXDNil
Лише 16% осіб з інвалідністю в Україні офіційно працевлаштовані, що значно нижче за показники ЄС (50–70%). Нам треба усвідомити, що ці люди не є тягарем. Навпаки, вони є нашим величезним невикористаним потенціалом, інтеграція якого у ринок праці важлива і своєчасна.
Джерело: розрахунок авторів на основі https://www.dw.com/uk/pracevlastuvanna-vpo-problemi-j-osoblivosti/a-68895031
Критично важливим є впровадження комплексних програм психологічної, соціальної та професійної реінтеграції для ветеранів та ВПО. Так, з січня 2026 року набуде чинності новий Закон про забезпечення права осіб з інвалідністю на працю, який передбачає цільові внески замість санкцій, субсидії на робочі місця, соціальний супровід та квоти.
Також необхідно посилити боротьбу з дискримінацією, адже дослідження показують, що 60% роботодавців віддають перевагу кандидатам молодше 40 років, а лише 15% компаній пропонують безбар'єрні умови праці для осіб з інвалідністю. Зусилля у цьому напрямі призведуть до значного підвищення рівня працевлаштування ветеранів (мета – до 90%) та ВПО (мета – до 80-85%).
Освіта та розвиток навичок
Ще одним викликом є негнучка система освіти. Необхідна її адаптація до потреб ринку праці та активний розвиток профтехосвіти, яка вже сьогодні охоплює понад 30 професій. Важливим також є інвестування у "світоглядний" компонент освіти, що виховує стійкість, критичне мислення та підприємливість. Запорукою успіху також є і підтримка навчання затребуваних навичок та цифрової грамотності.
Іншими словами нам необхідне формування висококваліфікованої, адаптивної та інноваційної робочої сили, що відповідає викликам майбутнього. Це забезпечить зростання конкурентоспроможності українських фахівців на внутрішньому та міжнародному ринках.
Співпраця держави, бізнесу та суспільства
Переважна більшість опитаних нами експертів погоджуються з тим, що підвищення економічної активності населення є ключовим фактором відновлення економіки України. Основними чинниками зниження економічної активності визнано війну та високий рівень міграції.
Найефективнішими інструментами стимуляції економічної активності вбачаються підтримка мікропідприємництва через гранти та навчання, а також програми перекваліфікації.
Ключові політичні кроки, які варто реалізувати першочергово, включають оновлення трудового законодавства, пілотні програми в громадах з низьким рівнем економічної активності та зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Серед форматів підтримки людей із низьким рівнем економічної активності експерти обрали профорієнтацію та супровід на шляху до роботи, а також навчання та розвиток навичок.
Реалізація цих стратегій вимагає тісної співпраці всіх зацікавлених сторін. Держава має створювати ефективну політику та стимули, включно із спрощенням бізнес-регуляцій. Бізнес, у свою чергу має інвестувати в інклюзію, створювати робочі місця та підтримувати програми перекваліфікації. Громадськість – займатися адвокацією, підтримкою та менторством.
За результатами форсайт-сесії, яка стала інтелектуальним підґрунтям для розробки Стратегії підвищення економічної спроможності населення, було ідентифіковано три ключові стратегічні дихотомії, що визначатимуть вектор розвитку України.
По-перше, це перехід від сировинної економіки до економіки з високою доданою вартістю. Цей вибір передбачає відмову від ролі "житниці Європи" та постачальника дешевої сировини на користь виробництва високотехнологічних продуктів, інноваційних послуг та розвитку складних галузей.
По-друге, перед нами стоїть завдання формування культури активного довголіття. Йдеться не лише про соціальну підтримку літніх людей, а й про повноцінне залучення всіх вікових груп, включно з особами похилого віку та людьми з інвалідністю, до економічного та соціального життя країни через програми перенавчання, грантові ініціативи та системні зміни у підходах до пенсійної політики.
І, по-третє, найкритичнішою є необхідність досягнення позитивного міграційного балансу. Це означає, що кількість громадян, які повертаються до України, та залучених фахівців з-за кордону має перевищувати кількість тих, хто виїжджає, що потребує створення конкурентних умов для життя, праці та самореалізації, а також перегляду підходів до інституту громадянства та інтеграції іноземних фахівців.
Наш шлях – це вибір на користь високотехнологічних продуктів замість сировинної економіки, на користь ліберальної системи, що базується на індивідуальній відповідальності, на користь суспільного щастя, як пріоритету, позиціонування України як глобального Miltech хабу, на користь зростання середнього віку економічної та соціальної активності, активного довголіття та позитивного міграційного балансу.
При цьому інерційним, але найбільш впливовим та найбільш реалістичним є сценарій збереження деструктивних суспільних настроїв і збереження немодернізованої, сировинної економіки. Інвестиції в людський капітал (зокрема і в громадянську просвіту, і в покращення ментального здоровʼя), створення економічних можливостей для українців важливо для економічного розвитку.
За нашим глибоким переконанням, майбутнє України – у повному розкритті людського капіталу, суттєвому зростанні продуктивності праці. Подолання гендерних, вікових та соціальних бар'єрів – це не лише питання справедливості, а й критична економічна необхідність. Кожен бар'єр, який ми руйнуємо, відкриває нові можливості для зростання та процвітання.
Україна має потенціал не просто відновитися, а й стати зразком інклюзивного та продуктивного ринку праці, де кожен громадянин реалізує свій потенціал, сприяючи загальному добробуту та зміцненню держави. Це наш шлях до справжньої економічної незалежності та посттравматичного зростання, для забезпечення стійкого та процвітаючого майбутнього.
З повним текстом "Білої книги" Підвищення економічної спроможності населення України можна ознайомитися за посиланням: White_Book_Підвищення_економічної_спроможності_населення_України.docx
Блог створено на базі звіту, підготовленого Центром соціальних змін та поведінкової економіки у межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні", за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії.
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.

