/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fb28b75b1ea766a8f4fb605e24a8ba421.jpg)
Перші археологи жили в Стародавньому Римі: вони розкопали скам'янілість і знайшли їй застосування
Під час розкопок стародавнього поселення віком 2 тис. років було знайдено першу в історії скам'янілість трилобіта, яку було виявлено людьми за часів Стародавнього Риму. Скам'янілість була частиною "магічного" кулона, який мав захищати свого власника.
Люди збирали скам'янілості ще в палеоліті, але рештки трилобітів у такому контексті зустрічаються дуже рідко. Раніше подібні відкриття були зроблені в Західній Європі, Північній Америці, Південній Африці та Австралії.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Archaeological and Anthropological Sciences.
"Одинадцятий за рахунком трилобіт був знайдений у римському поселенні, датованому I-III століттями н. е., розкопаному на північному заході Іспанії. Зразок являє собою перший підтверджений трилобіт римського часу і третій трилобіт у світовому археологічному літописі, зібраний і використаний людьми понад тисячу років тому", — пишуть автори дослідження.
Гарне збереження артефакту дало змогу вченим точно визначити його ймовірне походження. Вони вважають, що трилобіт був викопаний із середньоордовицьких сланцевих відслонень у південно-центральній частині Іберії. Це за 430 км від римського поселення, де було знайдено артефакт.
Проаналізувавши зміни, яких зазнала скам'янілість, учені вважають, що вона була частиною кулона або браслета. Така прикраса слугувала як амулет із магічними або захисними властивостями.
Скам'янілості стародавніх істот люди почали збирати ще задовго до того, як з'явилася концепція археології в цілому. Такі артефакти люди використовували з різною метою, як символічні та ритуальні предмети, а також як прості прикраси, ювелірні вироби та навіть ліки.
Викопне каміння, як-от бурштин і гагат, також мали захисні й навіть цілющі властивості в уявленні людей.
У грецькій і римській античності скам'янілості хребетних, як-от великі кістки й зуби (зазвичай хоботних), вважали останками гігантів, міфічних героїв, циклопів або драконів. Ці останки часто приносили як підношення в храми та святилища, тим самим надаючи цим місцям певного престижу.
Така традиція дуже добре була відображена в грецькому світі, де гіганти стали частиною міфології, розділяючи світ із самими богами.
У римські ж часи історик Светоній писав, що імператор Август цікавився скам'янілостями, які він імпортував із Греції, а також розкопував на острові в Греції. Римський імператор навіть організував на своїй віллі перший палеонтологічний музей для демонстрації кісток стародавніх "гігантів" і "монстрів".
Цю ж пристрасть до археології успадкував і наступник Октавіана Августа Тиберій, який навіть відправляв посольства і місії для пошуку скам'янілостей. Це сталося після того, як серія землетрусів спустошила Малу Азію й оголила численні останки скелетів доісторичних тварин.
"Трилобіт, виявлений у римському поселенні Армеа, є хрестоматійним прикладом того, як один артефакт, знайдений в археологічному контексті, може значно розширити наші знання про різні аспекти античності", — пишуть дослідники.
По-перше, у цьому районі та прилеглих районах, складених магматичними або сильно метаморфізованими породами, немає жодних викопних залишків цього типу. Це підтверджує існування раніше не передбачуваної торгівлі подібними виробами на Піренейському півострові, яка поширювалася з півдня на північ на сотні кілометрів до місця знахідки й була якимось чином пов'язана зі шляхами транспортування корисних копалин.
По-друге, трилобіт свідчить про те, що римляни вже знали про існування предків тварин у надрах землі. Їхні рештки високо цінувалися як "священні" з сильними захисними властивостями.
Палеонтологічний аналіз трилобіта з Армеа показав, що він належав до підродини Reedocalymeninae, вік яких 453-460 млн років. Намисто, частиною якого став скам'янілий трилобіт, датується періодом з I по III століття н. е.
Нагадаємо, вчені зрозуміли, чим харчувалися стародавні трилобіти, що жили на Землі 465 млн років тому. Дослідникам вдалося розгадати цю таємницю раціону стародавніх морських членистоногих, які борознили простори океану протягом 250 мільйонів років.

