Аномальна зона Чумацького Шляху: вчені розкрили таємницю розширення Всесвіту

Земля та вся наша галактика Чумацький Шлях можуть знаходитися всередині загадкової гігантської порожнечі, що змушує космос розширюватися тут швидше, ніж у сусідніх регіонах Всесвіту. Ця теорія є потенційним вирішенням так званої «напруги Габбла» і може допомогти підтвердити справжній вік нашого Всесвіту, який оцінюється приблизно у 13,8 мільярда років.

Про це пише Phys.org.

«Напруга Габбла» та теорія «локальної порожнечі»

«Напруга Габбла» — це розбіжність між вимірюваннями швидкості розширення Всесвіту: дані, екстрапольовані з далекого, раннього Всесвіту, передбачають повільніше розширення, ніж вимірювання найближчого, недавнього Всесвіту. Доктор Індраніл Банік з Університету Портсмута запропонував можливе пояснення.

«Потенційним рішенням цієї невідповідності є те, що наша галактика знаходиться близько до центру великої локальної порожнечі,» — пояснив він.

За його словами, гравітація притягувала б матерію до зовнішньої частини порожнечі з вищою щільністю, що призвело б до її спустошення з часом. У міру спорожнення порожнечі швидкість об’єктів від нас була б більшою, ніж якби порожнечі не було, створюючи ілюзію швидшого локального розширення. Доктор Банік підкреслив, що «напруга Габбла» є переважно локальним явищем.

Характеристики порожнечі та підтвердження теорії

Щоб ця ідея була правдоподібною, Земля та наша Сонячна система мали б перебувати поблизу центру порожнечі радіусом близько мільярда світлових років, щільність якої приблизно на 20% нижча за середню для Всесвіту. Безпосередній підрахунок галактик підтверджує цю теорію, оскільки щільність числа галактик у нашому локальному Всесвіті нижча, ніж у сусідніх регіонах.

Існування такої великої та глибокої порожнечі є суперечливим, оскільки вона не дуже добре узгоджується зі стандартною космологічною моделлю, яка передбачає більш рівномірний розподіл матерії у таких великих масштабах.

Однак нові дані, представлені доктором Баніком на NAM 2025, показують, що баріонні акустичні осциляції (БАО) — «звук Великого Вибуху» — підтримують ідею локальної порожнечі. За його словами, модель порожнечі «приблизно в сто мільйонів разів імовірніша», ніж модель без порожнечі.

Наступним кроком для дослідників є порівняння їхньої моделі локальної порожнечі з іншими методами оцінки історії розширення Всесвіту, такими як космічні хронометри.