Питання лише матеріальне. Чому в СРСР люди працювали вдень і вночі

У Радянському Союзі багато робітників працювали по дві зміни на добу, щоб заробити на власне житло та отримати довгоочікувану квартиру від держави. Особливо яскраво це явище проявлялося на промислових підприємствах, зокрема на заводах Київщини.

"Телеграф" розповість, чому так працювали. Що стояло за важким робочим днем.

Подвійна зміна заради житла

Робітники заводів часто працювали за схемою "день-ніч": спочатку відробляли денну зміну з 8:00 до 16:00, а потім залишалися на нічну — з 20:00 до 6:00 ранку. Така напружена праця мала конкретну мету — виконати та перевиконати план, щоб заробити достатньо коштів, або для отримання державного житла.

Люди розуміли, що чим краще працюватимеш, тим швидше отримаєш квартиру. Система розподілу житла в СРСР була прямо пов'язана з трудовими показниками: найкращим працівникам, які перевиконували норми, надавали пріоритет у черзі на квартири.

Селище на Київщині

Яскравим прикладом такої практики стало селище Калита на Київщині, де спеціально для працівників місцевого заводу будували житлові будинки. Держава інвестувала в розвиток соціальної інфраструктури, створюючи цілі мікрорайони для робітників.

Звідусіль, з різних областей України, люди приїжджали до Калити з однією метою — отримати безкоштовне житло від держави. Але для цього потрібно було довести свою трудову цінність, працюючи на межі фізичних можливостей.

Система, що змушувала працювати

Люди добровільно працювали цілодобово, розуміючи, що це їхній єдиний шлях до власного житла. Денна зміна змінювалася нічною, вихідні ставали робочими днями, а план треба було не просто виконати, а й перевиконати.

Робітники жили в гуртожитках або знімали кімнати, мріючючи про власну квартиру. І ця мрія змушувала їх працювати з подвоєною силою, перетворюючи заводи на місця, де життя не вмикало на паузу навіть вночі.

Зміна часів: від цілодобової праці до пошуку альтернатив

Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Сучасні робітники рідко погоджуються працювати у дві зміни на одному підприємстві. Замість виснажливої цілодобової праці люди шукають альтернативні способи заробити кошти.

Багато хто поєднує основну роботу з підробітками: хтось веде власний бізнес в інтернеті, хтось працює в службі доставки після основної роботи, а дехто розвиває творчі проекти або надає послуги фрілансера. Сучасні технології дозволяють заробляти, не прив'язуючись до конкретного заводу чи офісу.

Раніше "Телеграф" писав, які купальники забороняли носити в СРСР.