"М'ясні штурми" тривають, прориву немає: чому не варто очікувати кардинальних змін на фронті цього літа
"М'ясні штурми" тривають, прориву немає: чому не варто очікувати кардинальних змін на фронті цього літа

"М'ясні штурми" тривають, прориву немає: чому не варто очікувати кардинальних змін на фронті цього літа

Незважаючи на запеклі "м'ясні штурми" росіян, незважаючи на масовані повітряні удари по українських містах, просування на фронті немає. Аналітик Олександр Кочетков вбачає в цьому добрий знак і сподівається, що вдасться протриматися три найближчі місяці - а там уже можна буде і повертатися до мирних переговорів

ФРОНТ МАЙЖЕ НЕ РУХАЄТЬСЯ, І ЦЕ ДОБРЕ

Спекотний липень на дворі. Минають найкращі часи, коли можливі масштабні дії із застосуванням бронетехніки на фронті. Але очікуваного потужного ворожого наступу нема. Ні у Сумській, ні у Донецькій, ні у Харківській, ні у Запорізькій, ні у Херсонськiй областях.

Так, продовжуються м’ясні атаки наших позицій здебільшого маленькими штурмовими групами на мототехніці або пішки з наміром якось закріпитися. Але навіть російські воєнкори не рапортують про помітне просування на будь-якому напрямку. А на Сумщині ворога вдалося навіть дещо відкинути.

Так, повітряні атаки недоімперії стають все більш масованими. Вони перейшли на тактику концентрованих ударів по конкретних містах, а не по всій Україні. Але це типовий терор проти мирного населення, помітного впливу на лінію фронту така тактика не дає.

Важливо Час захищати Павлоград: чому впала оборона ЗСУ на кордоні з Дніпропетровською областю

Тобто, людожерський задум Путіна, яким він лякає Д. Трампа: "Будемо лізти вперед, не зважаючи на втрати, допоки Україна не впаде", не спрацьовує. Попри наші проблеми з мобілізацією, фортифікаціями та дефіцитом окремих видів зброї, ЗСУ вдається стримувати агресора. Принаймні, поки що.

Протриматися ще три вкрай важких місяців, і ворожий наступ буде провалено повністю. Тоді, ближче до зими, на радість Трампові, якісь більш-менш реальні переговори про припинення бойових дій можуть розпочатися.

І тоді американський президент знов зможе претендувати на заповітну Нобелівську премію. Але не у миротворчій сфері, а у дипломатичній. Він взагалі зможе започаткувати абсолютно новий парадоксальний підхід до мирних переговорів, коли, щоб примусити одну сторону (Росію) до поступок, позбавляють допомоги іншу сторону (Україну). Але таку премію по справедливості йому доведеться ділити з Путіним, який, щоб залякати світ, готовий нещадно бомбити свою Курську область.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо "Мертва зона" на Донбасі: як дрони РФ "вимикають" логістику ЗСУ на глибину 15 км
Теги за темою
Збройні сили України російська агресія
Джерело матеріала
loader
loader