Просто зараз Земля відлетіла від Сонця на 152 млн км: куди ми всі мчимо

За словами астрономів, форма орбіти нашої планети дуже близька до кола, але не зовсім така. Наша орбіта є еліпсом, тому планета наближається і віддаляється від Сонця в міру свого обертання. Найближча точка до Сонця називається перигелієм, і вона припадає на перші кілька днів січня. Наступний перигелій очікується 3 січня 2026 року, пише IFL Science.

У цей же час, під час афелія відстань від центру Землі до центру Сонця становить рекордні 152 087 738 кілометрів. У найближчій же точці Земля знаходиться від Сонця на відстані приблизно 5,1 млн км. Це також означає, що планета отримує на 6,8% більше сонячної радіації в січні, ніж сьогодні.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Афелій і перигелій не мають жодного стосунку до пір року на планеті, оскільки останні визначаються нахилом Землі. Наприклад, зараз Північна півкуля спрямована до Сонця, тому в цій частині землі літо, а в Південній півкулі — зима. Через шість місяців саме Південна півкуля буде спрямована до Сонця, тому там літо, а на півночі — зима.

Також існують циклічні процеси, які зміщують фактичну дату і час афелія і перигелія. Ці дати зміщуються приблизно на один день кожні 58 років, і ніколи не повертаються назад.

Експерти кажуть, що наприкінці 19 століття Новий рік збігся з перигелієм, у середині 1200-х сонцестояння збігалися з афелієм і перигелієм.

Але чому форма орбіти Землі настільки непостійна? У всьому винен вплив Юпітера і Сатурна на нашу планету. Річ у тім, що за сотні тисяч років орбіта Землі змінюється від злегка еліптичної до майже кругової. Нині орбіта Землі найбільш кругла.

Цікаво те, що, хоча форма орбіти змінюється через закони гравітації, довжина року не змінюється. Орбіта просто стає більш сплющеною, тому навесні та восени Земля, як правило, перебуває ближче до Сонця, ніж зараз.

Проте орбіта впливає на пори року особливим чином: на їхню тривалість. Сезони, кажучи астрономічно, визначаються тим, через який квадрант орбіти проходить наша планета. Нині літо в Північній півкулі на 4,66 дня довше за зиму, а весна на 2,9 дня довше за осінь.

Нагадаємо, вчені пояснили загадкову поведінку сонячного вітру. Дані двох космічних апаратів допомогли знайти докази наявної гіпотези.