Як Данія стала локомотивом тиску на РФ і чого чекати від її головування

З 1 липня 2025 року Данія офіційно перебрала на себе головування в Раді Європейського Союзу.

Наступні шість місяців країна буде координувати порядок денний і модерувати ключові переговори між 27 державами-членами ЄС.

Данія декларує намір перевести санкції проти Росії у нову фазу.

Заявлений фокус – перекрити канали, які й досі дозволяють Москві заробляти на нафті, газі та транспортуванні енергоносіїв попри всі ембарго.

Про те, що вже робить Данія в цьому напрямку і що планує робити на чолі Ради ЄС, читайте в колонці спеціаліста із комунікацій Razom We Stand Максима Гардуса Протидія тіньовому флоту РФ та нові заборони: що чекати від головування Данії у ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Автор колонки нагадує, що за останні два роки Данія стала однією з ключових країн Північної Європи, що системно скорочують будь-які канали, через які Росія отримує доходи від викопних ресурсів.

Зокрема, у 2022 році Копенгаген повністю припинив імпорт російського вугілля, а у 2025-му увійшов до групи десяти країн, які офіційно закликали ЄС якнайшвидше запровадити повну заборону на імпорт російського газу (СПГ) і припинення чинних контрактів.

Крім того, Данія однією з перших схвалила ініціативу включити до 18-го пакета санкцій ЄС понад 200 суден російського "тіньового флоту", які транспортують нафту в обхід цінової стелі G7, і інвестує близько 600 мільйонів євро у флот спостереження.

На рівні Ради ЄС Данія разом із країнами Балтії просуває жорсткіший контроль за страхуванням суден.

Нарешті, Данія – активний прихильник продовження чинного нафтового ембарго та перегляду цінового обмеження на нафту Urals.

"Завдяки цим крокам Данія стає одним з головних модераторів нової хвилі санкційного тиску, піднімаючи питання не лише про символічні заборони, а й про реальний контроль і моніторинг потоків нафти, газу й грошей", – констатує спеціаліст із комунікацій Razom We Stand.

За його словами, данське головування заходить у Брюссель із чіткою публічною обіцянкою: зробити санкції не просто довгим переліком заборон, а працюючим інструментом, який дійсно перекриє Росії фінансовий кисень.

Гардус додає, що серед конкретних завдань – остаточне затвердження й запуск страхової перевірки для всіх танкерів, які проходять через Північне море та Балтику.

Цю ініціативу Данія просуває разом із країнами Балтії, Великою Британією та Німеччиною.

Логіка проста: судно без прозорої страховки та чіткої інформації про вантаж не зможе безперешкодно пройти критичними протоками.

"Це боляче вдарить по "тіньовому флоту", який нині перевозить більшу частину російської нафти", – впевнений автор колонки.

Він згадує і про другий ключовий пункт – домовленість про повну синхронізацію енергетичних санкцій із партнерами за межами ЄС.

Йдеться насамперед про координацію з США та Великою Британією у сфері контролю за страховими й портовими операціями.

Окремий блок – плани щодо скрапленого природного газу.

Данія вже підтримала звернення десяти країн до Єврокомісії із закликом повністю заборонити імпорт російського скрапленого газу.

Ще один пріоритет, продовжує Гардус, – блокування Nord Stream у правовому полі.

І нарешті – силовий компонент.

Окрім уже виділених понад 600 мільйонів євро на посилення морського флоту та закупівлю безпілотників, Данія разом із партнерами НАТО запускає спільні патрулювання проток і стратегічних портів.

Представник Razom We Stand зазначає, що цей план має на меті мінімізувати незаконні перевантаження нафти "борт у борт" – практику, яка стала однією з найпоширеніших схем обходу санкцій у 2023–2024 роках.

Чи вдасться Копенгагену виконати цей план? Ключовою буде готовність інших столиць ЄС поступитися зручними винятками.

Докладніше – у колонці Максима Гардуса Протидія тіньовому флоту РФ та нові заборони: що чекати від головування Данії у ЄС.