Несподівано: знайоме з дитинства дерево має зовсім іншу назву

Шовковиця - соковита літня ягода, яку в Україні називають не лише цим словом.У різних регіонах вона має ще кілька назв, що збереглися з давніх часів.Про шовковицю вперше почули понад 2,5 тисячі років тому. І здавна вирощують в Україні та цінують за лікувальні та смакові якості.Літературна назва дерева – шовковиця, а латинська - Morus.Назву "шовковиця" можна пояснити тим, що листя дерева - головний харч для тутового шовкопряда, кокони якого використовуються для виготовлення шовку: шовк - шовковиця. Чи трішки перекривлене - шовковець чи шовкове дерево.Інша назва - тута/тутовник/тутове дерево - вважають, що має тюркське походження, саме так називають ягоду. Цей варіант був поширений у південних і східних регіонах. Можна почути і зменшено-пестливий варіант - тутка.Шелевиця/шелевка - рідкісні, локальні варіанти, які могли виникнути внаслідок фонетичних змін або впливу сусідніх мов.Морва - назва, яка має латинське коріння - morus. Назва зустрічається і в ботанічних текстах або в галицьких джерелах під впливом польської - morwa.А от на Закарпатті шовковицю називають - еперки. Слово має угорське коріння і так називають полуницю, але у діалекті ним позначають саме плоди шовковиці.